ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 7050/1037/25
провадження № 51-2328 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024270340000617, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анисів Чернігівського району Чернігівської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
15 квітня 2025 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 засуджено за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки зпокладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 цього Кодексу.
ВирокомЧернігівського апеляційного суду від 05 червня 2025 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано таухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовозобов`язаним, 15 січня 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з оголошенням Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, де пройшов медичний огляд відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, за результатами якого визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби.
В подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , 15.01.2024 отримав під особистий підпис виклик (повістку), за якою мав з`явитися 17 січня 2024 року о 08 годині, та був належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, достовірно знав, що на території України введено воєнний стан та діє особливий період.
Діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, статей 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, ОСОБА_7 17.01.2024 о 08 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до військової частини не з`явився, не маючи на це поважних причин, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок апеляційного суду, на підставі положень ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю на 2 роки.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції, в порушення загальних засад призначення покарання, в повній мірі не врахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення і дані про його особу у їх сукупності, при цьому не навів належного обгрунтування щодо неможливості досягнення мети його виправлення за умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Сервіси для юристів