ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2015 року Справа № 922/3436/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Шевчук С.Р.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (складена 09.12.2014р.)у справі господарського суду№922/3436/14 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт"пророзірвання договору та стягнення коштівВ С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2014р. (складене 10.10.2014р.) у справі №922/3436/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено частково. Розірвано договір підряду №285/13 від 30.12.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничні машини - Дружківський машинобудівний завод". Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 8% від вартості невиконаних у строк робіт в сумі 15916,80грн., 15% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 04.04.2014р. по 06.08.2014р. в сумі 5110,27грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. (складена 09.12.2014р.) у справі №922/3436/14 вищезазначене судове рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 99480,00грн., пені в розмірі 1158,33грн. та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Стягнуто з відповідача на користь позивача суми передньої оплати в розмірі 99480,00грн., пені в розмірі 1158,33грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 11.02.2015р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове-виробниче підприємство машинобудівний завод "Укрдизелькрафт" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.12.2013р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладений договір підряду №285/ІЗ-ДрМЗ, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи по відновленню, модернізації, та запуску верстатів цеху №2, а саме верстат ГФ2171 інв. №8168 та верстат 2Р135ФЗ інв. №7442 на території замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором.
У п. 2.1, 2.2 вищезазначеного договору закріплені строки виконання договору, а саме 90 (дев'яносто) календарних днів з дати отримання 50% попередньої оплати вартості робіт. Строк дії договору - до 31.12.2014 р. (або до повного виконання робіт).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною та складає 198960,00грн., яка включає відшкодування всіх витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №1168 від 04.04.2014р. перерахував на рахунок відповідача передню оплату у розмірі 50% від загальної вартості робіт у розмірі 99480,00грн.
Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач обумовлені договором роботи у визначений строк не виконав.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.
Частиною 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді справи по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було.
Без належної правової оцінки і відповідно без встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи (в частині позовних вимог щодо розірвання спірного договору) господарські суди залишили повідомлення позивача №3-2/33 від 25.09.2014р. адресоване відповідачу про розірвання договору підряду №285/ІЗ-ДрМЗ від 30.12.2013р. в односторонньому порядку та повернення попередньої оплати.
За матеріалами справи має місце суперечлива, взаємовиключна позиція позивача щодо обсягу його позовних вимог та наданням ним під час слухання справи примірника повідомлення №3-2/33 від 25.09.2014р., в якому ставилось питання про повернення попередньої оплати без нарахувань будь-яких штрафних санкцій.
При новому розгляді господарському суду першої інстанції необхідно з'ясувати фактичний обсяг позовних вимог з урахуванням їх підстав. При цьому в залежності від встановлених фактичних обставин справи необхідно надати оцінку правомірності будь-яких нарахувань за позовом та наявності правових підстав для їх стягнення.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Сервіси для юристів