Постанова ВГСУ від 11.02.2014 року у справі №923/739/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 923/739/13 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2013

зі справи № 923/739/13

за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі - АМК України)

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон (далі - Товариство)

про стягнення 282 500,00грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Новицький М.З.;

відповідача - Ювченко Т.І.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року АМК України звернувся з позовом про стягнення 282500,00 грн. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.08.2013 у справі № 923/739/13 (суддя Задорожна Н.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства 282 500,00грн. пені.

Не погоджуючись цим з рішенням, Товариство звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2013 (колегія суддів у складі: суддя Лавриненко Л.В. - головуючий, судді Таран С.В. і Філінюк І.Г.) відмовлено Товариству у відновленні строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 30.08.2013. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд, відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду від 01.08.2013, виходив з того, що у зв'язку з несвоєчасним отриманням Товариством копії судового рішення, останнє пропустило строк апеляційного оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Апеляційним судом встановлено, що 01.08.2013 місцевим господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, а 05.08.2013 його було оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України, тому 15.08.2013 було останнім днем для подання апеляційної скарги.

У цьому ж зв'язку суд апеляційної вказав на те, що, відповідач, який був присутній у судовому засіданні, із заявою про видачу копії рішення звернувся 12.08.2013. 19.08.2013 він отримав це рішення у канцелярії суду, а 21.08.2013, тобто поза межами строку встановленого ст.93 ГПК України, подав апеляційну скаргу.

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для відновлення відповідачу процесуального строку.

Посилання відповідача на те, що строк апеляційного оскарження був ним пропущений не з його вини, апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки такі пояснення наявними матеріалами справи не підтверджувались.

З огляду на наведене твердження заявника касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог норм процесуального права є безпідставними і до уваги не беруться.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ: