Постанова ВГСУ від 11.02.2014 року у справі №908/2302/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 908/2302/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю представників : ПАТ "ВТБ Банк" - Симончука М.В.; ліквідатора ТОВ "Рижкофф" арбітражного керуючого Юрченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижкофф"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. по справі № 908/2302/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижкофф", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2013 р. прийнято заяву ТОВ "Рижкофф" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст.ст.12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній з 19 січня 2013 р., призначено підготовче засідання на 16.07.2013 р.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Запорізької області від 16.07.2013 р. порушено провадження по справі № 908/2302/13 про банкрутство ТОВ "Рижкофф", на підставі ст.ст.11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.09.2013 р. по справі № 908/2302/13 /суддя Юлдашев О.О./ боржника - ТОВ "Рижкофф" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника Юрченко О.М.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. /судді : Богатирь К.В., Дучал Н.М., Ушенко Л.В./ постанову господарського суду Запорізької області від 19.09.2013 р. скасовано, провадження по справі № 908/2302/13 припинено.

В касаційній скарзі ТОВ "Рижкофф" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р., посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Кредитор - ПрАТ "Галичина" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану апеляційну постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Постанова господарського суду першої інстанції від 19.09.2013 р., про визнання боржника банкрутом, мотивована неспроможністю ТОВ "Рижкофф" виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в сумі 197 572 838,19 грн., у зв'язку з недостатністю грошових коштів та майна для погашення боргу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідаційною комісією ТОВ "Рижкофф" не було додержано вимог закону, а саме: ч.ч.4, 1, 8 ст.111 ЦК України щодо здійснення ліквідації підприємства, яка передує зверненню до суду із заявою про порушення провадження по справі, відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, щодо складання ліквідаційного проміжного балансу, щодо проведення належним чином інвентаризації майна боржника, а отже і формування активу та пасиву Товариства, крім того, дебіторська заборгованість боржника складає 161 302 317,62 грн., а в матеріалах справи відсутні дані про вжиття заходів спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості, що свідчить про відсутність доказів неплатоспроможності ТОВ "Рижкофф" .

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку по те, що провадження по справі про банкрутство ТОВ "Рижкофф", за ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом порушено безпідставно і воно підлягає припиненню, на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.