ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2017 року Справа № 904/4648/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівХодаківської І.П., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Руно", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.простягнення боргу в сумі 20 922, 24 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Руно" (далі за текстом - ТОВ "ТД "Руно") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі за текстом - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") про стягнення 20 922, 24 грн. боргу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року позов задоволено: присуджено до стягнення з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ТОВ "ТД "Руно" 20 922, 24 грн. боргу та судовий збір.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт поставки позивачем товару і заборгованості відповідача в сумі 20 922,24 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, видатковими накладними, однак товар в порушення умов Договору повністю та своєчасно відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у вищевказаній сумі; при цьому відповідачем не доведено факт поставки неякісного товару позивачем, а Акт від 20.04.2016 року про непридатність використання продукції в умовах покупця складено без участі представників постачальника після спливу 4 місяців з дати поставки підшипників, що суперечить умовам Договору і вимогам Інструкції П-7 про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по якості.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ТОВ "ТД "Руно" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.02.2015 року ТОВ "ТД "РУНО" (постачальник) та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (покупець) укладено Договір поставки № 365 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених Договором. Найменування, асортимент, кількість, комплектність товару обумовлюється сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Сторонами були узгоджені наступні Специфікації: специфікація № 1 від 20.02.2015 року на суму 15 862, 25 грн.; специфікація № 2 від 02.03.2015 року на суму 1 313, 14 грн.; специфікація № 3 від 26.05.2015 року на суму 15 672 грн.; всього на загальну суму 32 847, 39 грн.
На виконання умов Договору постачальник передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 25 371, 64 грн. за наступними видатковими накладними: № 115 від 10.04.2015 року на суму 4 449, 40 грн. (довіреність № 487 від 10.04.2015 року); № 547 від 09.10.2015 року на суму 20 922, 24 грн. (довіреність № 1547 від 09.10.2015 року).
Відповідно до п. 5 Специфікації № 1 порядок оплати товару: протягом 20 календарних днів з моменту поставки партії товару та за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних за фактично поставлений товар.
Згідно з п. 5 Специфікації № 3 порядок оплати товару: після оформлення акта затвердження результатів випробувань в разі їх успішності, засвідчених належним чином копій вантажних митних декларацій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що покупець оплатив вартість отриманого товару за накладною № 115 від 10.04.2015 року (за специфікацією № 1), що підтверджується платіжним дорученням № 6131 від 06.05.2015 року на суму 4 449, 40 грн., а вартість товару, отриманого за видатковою накладною № 547 від 09.10.2015 року (по специфікації № 3), відповідачем оплачено не було у зв`язку з його непридатністю до використання в умовах ПАТ "Кривбасзалізрудком", про що складено Акт промислових випробувань підшипників 7520, 7522 виробництва SPK від 20.04.2016 року.
З огляду на викладене судами встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли з Договору поставки, а тому вони регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться і у ст. 265 Господарського кодексу України.
Договір поставки є консенсуальним, двостороннім та оплатним.
Сервіси для юристів