Постанова ВГСУ від 11.01.2017 року у справі №904/10225/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 904/10225/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 25.02.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.07.2016у справі Господарського суду№ 904/10225/14 Дніпропетровської областіза позовомЄвропейського банку реконструкції та розвитку доПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В."третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест"прозвернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Гребьонкін А.Л.;- відповідача - третьої особи Гребенюк Д.Г.; Щербаков В.Т.; Родич С.В.;ВСТАНОВИВ:

23.12.2014 Європейський банк реконструкції та розвитку звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Веста Сервісес Лтд (Vesta Services Ltd) про звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави, а саме на частку відповідача у розмірі 70 990 800, 00 грн., що становить 99,99972 % від загального розміру статутного капіталу позичальника.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10225/14 (колегія суддів у складі: Рудовська І.А. - головуючий суддя, судді Євстигнеєва Н.М., Дубінін І.Ю.) в рахунок погашення зобов'язань позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" перед позивачем - Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) за кредитним договором звернуто стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави, а саме на частку відповідача - Веста Сервісес Лтд (Vеsta Services Ltd) у розмірі 70 990 800,00 грн., що становить 99,99972 % від загального розміру статутного капіталу позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 замінено первісного відповідача Веста Сервісес Лтд (Vesta Services Ltd) на належного відповідача - Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В.".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий суддя, судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10225/14 змінено, викладено абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "В рахунок погашення зобов'язань позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" перед позивачем - Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) за кредитним договором від 23.09.2011, яка станом на 23.12.2014 становить 72 210 710, 28 доларів США (з яких 351 244, 83 долари - проценти за користування кредитними коштами, 70 209 249, 00 доларів США - непогашена основна сума кредиту, 1 650 216, 45 доларів США - процентів за невиконання зобов'язань), звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави частки від 14.10.2011, а саме на частку належного відповідача - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." у розмірі 70 990 800, 00 грн., що становить 99,99972 % від загального розміру статутного капіталу позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", шляхом проведення публічних торгів предмета забезпечувального обтяження за його початковою вартістю - 70 990 800,00 грн. Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." на користь Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) 73 080,00 грн. - судового збору". В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10225/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/10225/14, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Європейський банк реконструкції та розвитку надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 904/10225/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

11.07.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" в особі в.о. директора Щербакова В.Т. надійшла заява про відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" підписаної генеральним директором ОСОБА_12

Заслухавши представників сторін та дослідивши мотиви поданої заяви, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 1116 ГПК України не знайшла підстав для її задоволення, прийнявши до уваги той факт, що такі дії можуть спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 23.09.2011 шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 14.10.2011.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання зас тавленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель вправі у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.