Постанова ВГСУ від 11.01.2016 року у справі №911/2376/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року Справа № 911/2376/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"на рішенняГосподарського суду Київської області від 13.07.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2015у справі№911/2376/15 Господарського суду Київської областіза позовомБанку "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"провизнання додаткового договору дійснимза участю представників сторінвід позивача:Колібаба А.Е., Манойленко К.В.від відповідача:Шаповалова К.В.

ВСТАНОВИВ:

Банк "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про визнання дійсним з 25.01.2012 додаткового договору №1 до іпотечного договору від 01.10.2007, укладеного між позивачем та відповідачем, у викладеній редакції (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.07.2015).

Рішенням господарського суду Київської області від 13.07.2015 (суддя Наріжний С.Ю.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.), позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Банк "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 31.08.2007 між Банком "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (позичальник) укладено кредитний договір №21274 (далі - Кредитний договір), на підставі якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі, яка не перевищує 15334250,00 євро.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.2 Кредитного договору цільове призначення кредиту - фінансування 83% від загальної вартості договорів поставок технологічного обладнання та договорів про виконання робіт з будівництва заводу з виготовлення керамічних блоків.

У пп. (г) п. 13.1 Кредитного договору сторонами погоджено, що виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитом забезпечується договором застави рухомого майна, договором застави майнових прав щодо банківських рахунків, договором про списання коштів, договором іпотеки, договором застави акцій, договором про підтримку проекту та договором про здійснення платежів.

Пунктом 14.8 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується протягом 30 (тридцяти) банківських днів після запиту кредитодавця укласти з кредитодавцем договір іпотеки, згідно з яким все існуюче та майбутнє нерухоме майно, яке має бути збудовано на земельній ділянці, надається в іпотеку на користь кредитодавця, і іпотека, створена за таким майбутнім договором іпотеки, забезпечуватиме належне та своєчасне погашення кредиту за цим договором, кредиту (за визначенням цього терміну в авансовому кредитному договорі) та комісійних та інших сум по відношенню до кредиту. Майбутній договір іпотеки має бути укладено за формою та змістом, що задовольняють кредитодавця, і після його реєстрації у відповідному державному органі з дотриманням законодавства України він становитиме належним чином оформлене та першочергове забезпечення стосовно всього існуючого та майбутнього нерухомого майна, яке має бути збудовано на земельній ділянці.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 01.10.2007 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого іпотекодавець надав іпотекодержателю земельну ділянку площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, цільове призначення - землі промисловості (господарський двір, цегельний завод), що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кузьминецька сільська рада та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №312088, виданого Кагарлицькою РДА 22.11.2005 та зареєстрованого в реєстрі за №020503100001, вартістю 3229000,00 грн.

У подальшому на вказаній земельній ділянці було збудоване наступне нерухоме майно: адміністративну будівлю, літера А, площею 220,8 м2 та виробничу будівлю, літера Б, площею 15740,2 м2, що розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57. Право власності на зазначені будівлі підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ №865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009, зареєстрованим у реєстрі прав власності на нерухоме майно КП КОР "Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації" 17.03.2009 за реєстраційним номером 20324756 номер запису 518 у книзі 2.

29.10.2010 Банк "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) з посиланням на переговори від 21-22.10.2010 у м. Києві та п. 14.8 Кредитного договору направив на адресу ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" вимогу про необхідність надати в іпотеку об'єкти нерухомості, збудовані на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 3222284400:03:001:0002. Факт отримання такого листа відповідачем не заперечується.

Також Банком "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) листом від 10.11.2011 направлено ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" відповідний проект Додаткового договору №1 до Іпотечного договору.

Згідно з протоколом б/н від 25.01.2012 загальними зборами учасників ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" вирішено: надати згоду в рамках Кредитного договору здійснити передачу в іпотеку Банку "Чеська експортні банка, а.с." нерухомого майна: (1) адміністративної будівлі, літера А, площею 220,8 м2; (2) виробничої будівлі, літера Б, площею 15740,2 м2, що розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57 та належать товариству на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №865304, виданого Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009 згідно з рішенням ради від 24.12.2008, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП КОР "Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації" 17.03.2009 за реєстраційним номером 20324756 номер запису 518 в книзі 2.

Крім того, вказаними загальними зборами вирішено затвердити проект Додаткового договору №1 до Іпотечного договору від 01.10.2007, що укладається між товариством та "Чеська експортні банка, а.с.", а також надати всі необхідні повноваження директору товариства Сивань Т.О. для укладення та підписання від товариства із "Чеська експортні банка, а.с." Додаткової угоди №1 до Іпотечного договору від 01.10.2007.

Посилаючись на обставини ухилення ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" від нотаріального посвідчення вказаного Додаткового договору №1 до Іпотечного договору, Банк "Чеська експортні банка, а.с." (Ceska Exportni Banka, a.s.) звернувся до господарського суду з позовом про визнання його дійсним з 25.01.2012.

ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" проти даного позову заперечив, посилаючись на відсутність укладення між сторонами спірного додаткового договору, відсутність домовленості сторін щодо істотних умов договору, відсутність його волевиявлення на укладення додаткового договору, порушення позивачем порядку укладання договору. Крім того, відповідач заявив про сплив позовної давності щодо заявленої позивачем вимоги.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.ст. 202, 626, 628 ЦК України договір як дво- чи багатосторонній правочин - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільний прав та обов'язків; його зміст становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто за відсутності встановленої договором чи законом заборони сторони вправі домовитися про зміну договору у будь-який час на свій розсуд незалежно від наявності порушення договору. Факт згоди обох сторін про зміну договору є підставою для його зміни. Однак відповідна домовленість вимагає вільного волевиявлення кожної зі сторін щодо внесення тих чи інших змін до договору шляхом вчинення двостороннього правочину (договору).

При цьому сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Зокрема, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін, нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу (ч.ч. 1, 3 ст. 209 ЦК України). У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).