ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2014 року Справа № 35/449
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Бруль А.С.; відповідача - Мандригель Р.С.;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від16.10.2014та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід16.07.2014у справі № 35/449за позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеазот"доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"провизнання договору № 06/09-2055 поставки природного газу від 23.12.2009 недійсним
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПАТ "Рівнеазот") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") про визнання недійсним договору № 06/09-2055 поставки природного газу від 23.12.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2011 порушено провадження у справі № 35/449 за позовом ПАТ "Рівнеазот" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання договору поставки природного газу недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 зупиенно провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 поновлено провадження у справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва (колегія суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Грєхова О.А., Цюкало Ю.В.) від 16.07.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) від 16.10.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2014, ПАТ "Рівнеазот" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова та рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи.
Скаржник посилається на те, що оспорюваний договір укладений сторонами з порушенням вимог чинного законодавства, на вкрай невигідних для ПАТ "Рівнеазот" умовах, під впливом тяжкої для нього обставини, що не було взято до уваги господарськими судами та, як наслідок, призвело до прийняття незаконного рішення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 касаційну скаргу ПАТ "Рівнеазот" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2014.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ВАТ "Рівнеазот" (яке в подальшому перейменоване на ПАТ "Рівнеазот") (покупець) 23.12.2009 укладено договір №06/09-2055 поставки природного газу, з протоколами розбіжностей від 23.12.2009 та від 18.06.2010, які погоджені в редакції покупця.
За умовами договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти від постачальника та оплатити природний газ, в обсязі зазначеному в статті 2 цього договору (п. 1.1 договору).
Предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ "Рівнеазот" до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору №06/09-2055 поставки природного газу від 23.12.2009.
Підставою для недійсності договору ПАТ "Рівнеазот" визначається:
- укладення договору на вкрай невигідних для ПАТ "Рівнеазот", таких, що суперечать вимогам чинного законодавства умовах;
- підприємство опинилось в ситуації, коли не мало іншого вибору як погодитись на будь-які умови задля відновлення постачання газу, а тому волевиявлення щодо укладення оспорюваного договору не можна вважати вільним.
З посиланням на норми ст. 233 ЦК України, ПАТ "Рівнеазот" просило суд визнати спірний договір недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Сервіси для юристів