ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2016 року Справа № 922/5376/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 03.08.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№922/5376/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"провнесення змін до умов договору
За участю представників сторін:
Від позивача - Замкова М.О. (дов. від 13.01.16)
Від відповідача - Пронюк В.Я. (дов. від 15.07.14)
У зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Яценко О.В., Бакуліна С.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.11.2016).
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог) внесення змін до договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-183- ВТВ, укладеного між ПАТ "Харківміськгаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема, викладення п. 6.1 статті 6 в наступній редакції: "6.1. Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно у національній валюті - гривні, шляхом 100 % поточної оплати запланованих обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між Продавцем і Покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими Продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється Покупцем на підставі акту приймання передачі до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється Покупцем не пізніше 01 липня 2017 року. Дата остаточного розрахунку змінюється за ініціативою однієї із Сторін у разі істотної зміни обставин, а саме: зміни тарифу на транспортування природного газу; підвищення цін на природний газ для потреб виробничо-технологічних витрат та втрат; прийняття органами державної влади наказів, розпоряджень, постанов або інших нормативно-правових актів, які прямо чи опосередковано стосуються взаємовідносин сторін за даним Договором та додатковими угодами до нього. Сторона, яка отримала пропозицію про зміну строків остаточних розрахунків за Договором, зобов'язана протягом двадцяти календарних днів розглянути її та надати обґрунтовану відповідь на таку пропозицію. У разі наявності розбіжностей щодо наданої пропозиції, Сторона, яка не згодна з пропозиціями, передає питання врегулювання розбіжностей до суду протягом двадцяти календарних днів з дня отримання такої пропозиції. Якщо Сторона, яка одержала пропозицію, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності щодо такої пропозиції чи не надасть обґрунтовану відповідь на пропозицію протягом двадцяти календарних днів з дня отримання, то пропозиція Сторони щодо зміни строку розрахунку вважається прийнятою та погодженою Стороною". Викладення статті 11 "Строк дії Договору" у наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 січня 2013 року, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до 01 липня 2017 року".
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2016 (головуючий суддя Усатенко І.В., судді Отрош І.М., Сташків Р.Б.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що чинний ЦК України пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, чого позивачем доведено не було. При цьому, на думку суду, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права позивача та виключає можливість його захисту у такий спосіб, оскільки внесення змін в договір купівлі-продажу природного газу про відстрочення оплати за договором та щодо порядку внесення змін до договору не змінить тариф за договором транспортування природного газу та не покриє втрати позивача.
Постановою від 03.08.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Агрикової О.В., суддів Федорчука О.В., Рудченка С.Г. рішення господарського суду м. Києва скасовано, позов задоволено, внесено зміни до договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року №13-183-ВТВ, укладеного між ПАТ "Харківміськгаз" та ПАТ "НАК"Нафтогаз Україна" та викладено в новій редакції пункт 6.1 статті 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" та статтю 11 "Строк дії договору". Постанову Київського апеляційного господарського суду мотивовано тим, що на підставі затверджених Міністерством енергетики та вугільної промисловості України обсягів ВТВ та Втр, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, були затверджені тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, які не покривають позивачу витрати на природний газ для потреб ВТВ та Втр. Апеляційною інстанцією зазначено, що місцевий господарський суд не врахував, що ПАТ "Харківміськгаз", як газорозподільне підприємство, позбавлене можливості компенсувати вартість обсягів ВТВ та Втр з будь-яких інших джерел, ніж виручка від встановленого тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами. Також, суд апеляційної інстанції послався на висновок Торгово-промислової палати України від 12.08.2015 № 6017/05.0-20 про істотну зміну обставин, яка виникла з 01.01.2015, тобто з моменту набрання чинності затверджених для позивача Міністерством енергетики та вугільної промисловості розмірів нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат за наявності затвердженого тарифу на транспортування природного газу, який встановлено без урахування розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат, а також з порушенням методик їх розрахунку.
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.652 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2013 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", продавець, та ПАТ "Харківміськгаз", покупець, укладено договір № 13-183-ВТВ купівлі-продажу природного газу.
До договору сторонами неодноразово вносились зміни, шляхом підписання додаткових угод.
Відповідно до п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 11) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013-2015 роках природний газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 12) продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 47 364, 130 тис. кум. м., в тому числі: - у 2013 році - 10 804, 826 тис. куб. м.; - у 2014 році - 19 282, 273 тис. куб. м.; - у 2015 році - до 17 277, 031 тис. куб. м.
Ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕ (п. 5.1 договору).
Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 17) встановлено, що до сплати ціна за 1 000 куб. м. газу - 7 170, 70 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 434, 14 грн., всього з ПДВ - 8 604, 84 грн.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами (п. 6.2 Договору).
Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у п. 10.4 договору. (п. 10.3 договору).
Згідно з п. 11 договору, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на правовідносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2013 і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Листом від 07.08.2015 № 03/2249 позивач запропонував відповідачу внести зміни до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, до якого було додано проект додаткової угоди про внесення змін до п. 6.1 та 11 договору.
Відповідач на даний лист з додатковою угодою відповіді не надав, додаткову угоду не підписав.
Звертаючись з позовом у даній справі, ПАТ "Харківміськгаз" послалось на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України необґрунтовано значно обмежило обсяг ВТВ та Втр природного газу для позивача всупереч положенням Методик. Виконання договору на діючих умовах порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Зменшення цінності отриманого позивачем за договором обумовлена прийняттям органами державної влади обов'язкових для позивача актів, що безпосередньо впливають на виконання умов договору та призвели до виникнення невиправданих витрат виробництва, зниження обґрунтованого прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо - господарської діяльності, що підтверджується даними фінансового стану позивача. Як наслідок, у позивача виник дефіцит коштів для розрахунку з відповідачем за природний газ для потреб ВТВ та Втр, оскільки до тарифу, за рахунок якого компенсується вартість придбаного газу, закладені суми ВТВ та Втр, які значно менші від розрахованих відповідно до Методик. Також, позивач наголошував на тому, що у разі невнесення змін до договору в частині строків остаточних розрахунків, позивач з об'єктивних причин не зможе вчасно виконати умови договору щодо проведення остаточних розрахунків та нестиме відповідальність відповідно до умов договору.
Колегія суддів зазначає, що частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сервіси для юристів