Постанова ВГСУ від 10.11.2015 року у справі №904/1600/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 904/1600/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015у справі№ 904/1600/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт"простягнення 38333,02 грн.,за участю від представників сторінвід позивача:Галата О.В. (довіреність від 19.01.2015 № 19-12),від відповідача:Шовгеля І.М. (довіреність від 09.11.2015 № 93),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" у лютому 2015 року звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт", з урахуванням уточнень, про стягнення 35243,52 грн. пені та 3089,50 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 у справі № 904/1600/15 (суддя Соловйова А.Є.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не порушено строки виконання робіт.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 904/1600/15 (склад колегії суддів: Подобєд І.М. - головуючий, Величко Н.Л., Іванов О.Г.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 у справі № 904/1600/15 повністю скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" частково задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт" на користь Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" 32777,45 грн. пені, 2345,34 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що відповідачем порушено строки виконання зобов'язань. Датою прострочення виконання робіт є загальний строк дії договору, а не 11.01.2014 - дата спливу 90-денного терміну за графіком виконання робіт.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 904/1600/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджилайт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 у справі № 904/1600/15 залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Права та обов'язки позивача та відповідача, як сторін за вказаним договором підряду, визначаються насамперед виходячи із умов (пунктів), визначених ними та погодженими безпосередньо у тексті цього договору, а також регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, зокрема, про підряд, як вид зобов'язань.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до частини 2 статті 317 Господарського кодексу України, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджу вальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 850 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору (частина 2 статті 850 Цивільного кодексу України).

Статтею 851 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.