ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2015 року Справа № 5015/6311/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С.,
Татькова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Державного підприємства "Вугілля України"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 липня 2015 року
у справі № 5015/6311/11
господарського суду Львівської області
за заявою Державного підприємства "Вугілля України" про зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 27 лютого 2012 року
за позовом Державного підприємства "Вугілля України"
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про стягнення 36375353,68 грн.
за участю представників
позивача Прутас В.О.
відповідача Лозовицький М.С.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 04 червня 2015 року (суддя Петрашко М.М.) залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 13 липня 2015 року (судді Якімець Г.Г., Бойко С.М., Юрченко Я.О.) відмовлено у задоволенні заяви ДП "Вугілля України" про зміну порядку та способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27 лютого 2012 року у справі №5015/6311/11.
Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 04 червня 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду України від 13 липня 2015 року скасувати та задовольнити заяву скаржника про зміну порядку та способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27 лютого 2012 року у справі №5015/6311/11 у повному обсязі.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 липня 2012 року господарським судом Львівської області на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 27 лютого 2012 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 14 червня 2012 року у справі №5015/6311/11 видано судовий наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Західенерго" на користь Державного підприємства "Вугілля України" 35655054,80 грн., з яких: 35201477,23 грн. - основного боргу та 453577,57 грн. - 3% річних, з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 20 років (240 місяців), а саме: по 148562,72 грн. - перші 239 місяців та 148564,72 грн. - останній місяць.
Державне підприємство "Вугілля України" (позивач) звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про зміну порядку виконання рішення (вих.№0853/06 від 15 травня 2015 року), в якій просить суд змінити порядок виконання рішення господарського суду Львівської області від 27 лютого 2012 року у справі №5015/6311/11, шляхом розстрочення виконання зазначеного рішення на два місяці: у травні 2015 року - 15305325 грн. та у червні 2015 року - 15305326,75 грн.
Згідно з ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Сервіси для юристів