ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2015 року Справа № 14/169-НР Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Юженергобуд"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року у справі господарського суду№ 14/169-НР Миколаївської областіза заявоюТОВ "Южно-Бугський кар'єр"доПАТ "Юженергобуд"провизнання банкрутомрозпорядник майнаРатинська С.В.у судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ "Юженергобуд": не з'явилися,ТОВ "Южно-Бугський кар'єр":не з'явилися,ПАТ "Райффайзен Банк Аваль":Мінченко М.О. (довіреність №373/14 від 08.08.2014 року),Генеральної прокуратури України:Клюге Л.М. (посвідчення №014652 від 17.01.2013 року).В С Т А Н О В И В :
у провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа про визнання банкрутом ПАТ "Юженергобуд" (далі - боржника), порушена за заявою ЗАТ "Південбудтранс" (далі - ініціюючого кредитора) ухвалою від 31.03.2003 року за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).
Справа перебуває на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008 року, арбітражного керуючого Ратинську С.В. призначено розпорядником майна боржника. В цій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін постановою апеляційного суду від 30.03.2010 року (том 7, а.с. 159 - 160, том 10, а.с. 129 - 135).
Строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Ратинської С.В. неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 8 787 298, 05 грн., в тому числі з вимогами першої черги: з відшкодування витрат на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство на користь ПрАТ "Південбудтранс" на суму 2 541 грн.; з відшкодування судових витрат на користь ПрАТ "Південбудтранс" на суму 85 грн., МОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 125 грн., СФГ "Артур" на суму 107, 30 грн.; вимогами четвертої черги: АТВТ "Южноукраїнський домобудівний комбінат" на суму 134 562, 37 грн., СФГ "Артур" на суму 712 179, 61 грн., ПрАТ "Південбудтранс" на суму 3 479 003, 50 грн.; окремо внесено до реєстру вимоги МОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 4 437 682, 37 грн., як забезпечені заставою майна боржника; вимоги щодо виплати аліментів на суму 21 011, 90 грн. (том 24, а.с. 98-104). Зазначена ухвала суду в апеляційному (та касаційному) порядку не переглядалася і набрала законної сили.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2013 року замінено ініціюючого кредитора ПрАТ "Південбудтранс" його правонаступником - ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" (пункт 1 ухвали), визнано грошові вимоги ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" на суму 3 479 003, 50 грн. у четверту чергу, право вимоги яких набуто за договором відступлення права вимоги (цесії) №1 від 24.01.2011 року та підтверджено належними доказами (пункт 2 ухвали) (том 24, а.с. 161 - 164).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 року пункт 2 ухвали суду першої інстанції від 11.06.2013 року змінено та викладено його в такій редакції:
"Визнати грошові вимоги ТОВ "Южно-Бугський кар'єр" у сумі 2 626 грн. (перша черга) та 3 479 003, 50 грн. (четверта черга), право вимоги яких набуто за договором відступлення права вимоги (цесії) №1 від 24.01.2011 року та підтверджено належними доказами". В решті ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.06.2013 року залишено без змін (том 26, а.с. 245 - 248). Зазначена постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржувалася.
03.04.2014 року до господарського суду звернулося ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" зі скаргою на дії розпорядника майна Ратинської С.В., в якій просило визнати неправомірними її дії щодо невизнання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитором з правом вирішального голосу на зборах кредиторів ПАТ "Юженергобуд" від 07.03.2014 року, визнати недійсним рішення зборів кредиторів ПАТ "Юженергобуд" від 07.03.2014 року про обрання членів комітету кредиторів, припинити повноваження арбітражного керуючого Ратинської С.В., як розпорядника майна ПАТ "Юженергобуд", у зв'язку з порушенням нею вимог Закону про банкрутство та призначити у справі розпорядником майна іншого арбітражного керуючого (вх. №6218/14) (том 28, а.с. 7 - 17).
Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 29.07.2014 року та від 27.01.2015 року строк процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна Ратинської С.В. продовжувався на шість місяців (том 28, а.с. 103 - 104, 239 - 240).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 року (суддя Василяка К.Л.) у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо визнання неправомірними дій розпорядника майна ПАТ "Юженергобуд" Ратинської С.В., припинення її повноважень та визнання недійсним рішення зборів кредиторів ПАТ "Юженергобуд" про обрання комітету кредиторів відмовлено (том 29, а.с. 129 - 131).
Не погодившись з прийнятою ухвалою, заставний кредитор ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 30.06.2015 року та задовольнити його скаргу на дії розпорядника майна боржника Ратинської С.В., мотивуючи неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю фактичним обставинам справи його висновків про додержання розпорядником майна Ратинською С.В. вимог статті 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо порядку проведення перших зборів кредиторів від 07.03.2014 року.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Величко Т.А.) апеляційну скаргу заставного кредитора задоволено частково, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 року про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо визнання неправомірними дій розпорядника майна ПАТ "Юженергобуд" арбітражного керуючого Ратинської С.В., припинення її повноважень та визнання недійсним рішення зборів кредиторів ПАТ "Юженергобуд" про обрання комітету кредиторів скасовано; скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії розпорядника майна боржника Ратинської С.В. задоволено частково; визнано дії арбітражного керуючого Ратинської С.В. в якості розпорядника майна боржника при проведенні перших загальних зборів кредиторів, протокол від 07.03.2014 року, такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині позбавлення заставного кредитора права вирішального голосу на загальних зборах кредиторів, в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено; зобов'язано розпорядника майна Ратинську С.В. повторно скликати в установленому законом порядку загальні збори кредиторів, де розглянути питання про обрання комітету кредиторів з врахуванням вирішального голосу заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (том 29, а.с. 188 - 190).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 19.08.2015 року та прийняти нове рішення, яким ухвалу суду першої інстанції від 30.06.2014 року залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статей 14, 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статей 83, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неповнотою дослідження обставин справи. Скаржник доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції про порушення розпорядником майна Ратинською С.В. порядку проведення перших зборів кредиторів боржника, що полягало у позбавленні заставного кредитора права на участь в голосуванні на зборах із кількістю голосів пропорційно до суми його грошових вимог, визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів, а також права бути обраним до складу комітету кредиторів боржника у даній справі про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Мінченко М.О. та прокурора Генеральної прокуратури України Клюге Л.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що справа про банкрутство ПАТ "Юженергобуд" перебуває на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою місцевого господарського суду від 01.07.2008 року. Отже, до підприємства-боржника повинні застосовуватися положення Закону про банкрутство, які регулюють хід процедури розпорядження майном, в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності з 19.01.2013 року.
Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища; розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частинами 8 - 10 статті 13 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, розпорядник майна має право, зокрема, брати у зборах кредиторів з правом дорадчого голосу. При цьому, розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, скликати збори кредиторів та при здійсненні своїх повноважень діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
Частиною 6 статті 14 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, за результатами розгляду у попередньому засіданні реєстру вимог кредиторів, вимог кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.
Положеннями частин 1, 2, 4 - 6, 9 статті 16 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень. До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів. Вибори комітету кредиторів проводяться за списком відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.
Отже, законодавством про банкрутство, яке необхідно застосовувати до боржника у даній справі, не обмежувалось право заставного кредитора на участь в зборах кредиторів та його право у прийнятті рішень щодо визначення кількісного складу комітету кредиторів з правом вирішального голосу, поряд з конкурсними кредиторами, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів боржника.
Така правова позиція узгоджується з роз'ясненнями згідно з пунктом 58 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року.
Сервіси для юристів