Постанова ВГСУ від 10.11.2014 року у справі №910/5315/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Справа № 910/5315/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі),суддівІванової Л.Б., Кролевець О.А.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р.та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р.у справі№ 910/5315/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ"провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" про ліквідацію юридичної особиза участю представниківпозивачаМельник І.М. за дов. від 27.02.2013р. № 09-32/238відповідачане з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.11.2014р. № 02-05/483 для розгляду справи № 910/5315/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В. (доповідач)., судді Іванова Л.Б., Кролевець О.А.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014р. у справі №910/5315/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р., відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" від 03.03.2014р. про ліквідацію юридичної особи.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема вимоги статей 6, 13, 526 Цивільного кодексу України. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судами не надано належної оцінки пункту 4.2.4 укладеного між сторонами кредитного договору, згідно з яким відповідач зобов'язався не проводити реорганізацію та зміну складу учасників товариства без згоди позивача.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р. зі змінами, внесеними договорами про внесення змін до нього від 26.03.2012р. за № 1/686-11/324, від 25.04.2012р. за № 2/686-11/558, від 03.05.2012р. за № 3/686-11/668, від 19.06.2012р. за № 4/686-11/818, від 26.06.2012р. за № 5/686-11/829, від 06.09.2012р. за № 6/686-11/983, від 31.10.2012р. за № 7/686-11/1040, від 09.11.2012р. за № 8/686-11/1057, від 09.11.2012р. за № 9/686-11/1058, від 28.12.2012р. за № 10/686-11/1177, від 30.07.2013р. за № 11/686-11/152.

За умовами згаданого договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 72.000.000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язався не здійснювати зміну організаційно-правової форми, складу учасників, реорганізацію позичальника (виділення якого-небудь структурного підрозділу; розділення; перетворення; приєднання; злиття) без здобуття згоди Банку.

В подальшому, 09.11.2012р. між ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник), ТОВ "Севен Систем" (правонаступником якого є ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник) та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (кредитор) було укладено договір № 1056-12 про переведення боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011р.

За умовами зазначеного договору ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник) переводить свій борг на ТОВ "Севен Систем" (ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник), внаслідок чого ТОВ "Севен Систем" (ТОВ "ТЛЛ") (новий боржник) заміняє ТОВ "Фірма "Вена" (первісний боржник) як зобов'язану сторону у кредитному договорі про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011р. та бере на себе всі зобов'язання позичальника, що передбачені основним договором, у тому числі щодо повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, а також будь-які інші зобов'язання позичальника, що випливають з умов основного договору.

03.03.2014р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "ТЛЛ", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 03/03, про припинення шляхом ліквідації юридичної особи ТОВ "ТЛЛ", створення ліквідаційної комісії з припинення ТОВ "ТЛЛ", призначення головою ліквідаційної комісії Осипчука Павла Володимировича і передання йому повноважень по управлінню справами товариства та встановлено термін для заявлення вимог кредиторів до 15.05.2014р.

Не погодившись з рішенням про ліквідацію юридичної особи ТОВ "ТЛЛ", банк звернувся до суду з позовною заявою про визнання рішення загальних зборів недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди І та апеляційної інстанцій виходили з того, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не є учасником (засновником) ТОВ "ТЛЛ", а отже не пов'язаний з товариством жодними корпоративними відносинами і, відповідно, у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ч. 1 статті 150 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких належить, зокрема, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

Зазначенні положення містяться в п. п. 10.1, 10.3.13 розділу 10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ".

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТЛЛ" від 03.03.2014р. припинено шляхом ліквідації юридичну особу ТОВ "ТЛЛ" та створено ліквідаційну комісію, голову якої зобов'язано провести державну реєстрацію припинення діяльності ТОВ шляхом ліквідації у реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві, а також провести ліквідаційну процедуру відповідно до законодавства. Також повідомлено, що свої вимоги кредитори можуть заявляти до 15.05.2014р. за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська 2-а.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.