Постанова ВГСУ від 10.10.2016 року у справі №916/648/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Справа № 916/648/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.16 та рішення господарського суду Одеської області від 10.05.16у справі№ 916/648/16 господарського суду Одеської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго"простягнення 446 371,98 грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Громніцький Ю.П.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

25.11.2013 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Білгород-Дністровськтеплоенерго" було укладено договір №1674/14-БО-23 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений продавцем на митну територію України, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктом 11 договору визначено строк його дії - в частині реалізації газу - до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 3 326 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3. договору).

Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пунктом 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з січня по березень та з жовтня по грудень 2014 року поставили, а КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" прийняли природний газ на загальну суму 8 204 131,62грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які без зауважень підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. Підприємство у порушення своїх договірних зобов'язань з оплати за поставлений природний газ, його вартість сплачували з простроченням.

15.10.2014 між сторонами у справі та іншими учасниками правовідносин було укладено договір №818/30 "Про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік".

Предметом договору №818/30 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 №30.

За умовами договору №818/30 сторони дійшли згоди погасити заборгованість комунального підприємства перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу №1674/14-БО-23 у розмірі 1 521 422,18грн.

Відповідно до п.п.2 п.10 договору №818/30 сторони зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 15 договору №818/30 сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Незважаючи на підписання договору №818/30 та погашення підприємством заборгованості за спожитий природний газ, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулися до суду з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" пені у сумі 172 618,35грн., 3% річних у сумі 27 000,13грн., та інфляційних втрат у сумі 246 753,49грн., згідно наданого розрахунку.

10.05.2016 рішенням господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.), залишеним без змін 16.06.2016 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи ухвалені у справі постанову та рішення, попередні судові інстанції зазначали про відсутність підстав для застосування санкцій, передбачених підпунктом 7.2 договору, як і положень ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки грошові зобов'язання відповідача були виконані у відповідності з договором про організацію взаєморозрахунків №818/30 від 15.10.2014, що виключає можливість нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Вирішуючи справу по суті, попередні судові інстанції виходили з того, що уклавши 15.10.2014 договір про організацію взаєморозрахунків №818/30, сторони цим самим змінили строк виконання грошового зобов'язання за первісним договором купівлі-продажу №1674/14-БО-23.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.