Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №922/2845/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 922/2845/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

суддів:Полянського А.Г.,- головуючого (доповідача), Коробенко Г.П. Мачульського Г.М.розглянувши касаційну скаргу військової частини А4104 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015у справі№ 922/2845/15 Господарського суду Харківської області за позовомвійськового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі: 1.Міністерства оборони України, 2.військової частини А4104доприватного підприємства "Алекс"про стягнення 158028,98грн, за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - не з"явились,

прокуратури - Шекшеєва В.С.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.07.2015 р. (суддя - Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Алекс" на користь військової частини А4104 57 823,03 гривень пені. Стягнуто з приватного підприємства "Алекс" на користь державного бюджету України 1827,00 гривень судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 р. (судді - Істоміна О.А., Барабашова С.В., Плужник О.В.) рішення Господарського суду господарського суду Харківської області від 22.07.2015 р. скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, в/ч А4104 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2013 року між в/ч А 4104 (сторона-1 - другий позивач у справі) та ПП "Алекс" (сторона-2 - відповідач у справі) було укладено договір № 8 про спільний обробіток землі на території земель оборони військового полігону "Шебелинка", що розташований у с. Благодатне Зміївського району Харківської області.

Умовами договору було передбачено, що з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової, мобілізаційної готовності та життєдіяльності військової частини, сторони за договором домовилися про співпрацю і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані стороні-1 (другому позивачу у справі) в безстрокове користування та можливостей сторони-2 (відповідача у справі) спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових та технічних культур.

Згідно пункту 3.1 договору, сторона-1 зобов'язується залучити до спільної діяльності, що буде проводиться зі стороною-2 (відповідач у справі), земельні ділянки площею 1431 га, що надані в/ч А4104 в безстрокове користування, згідно Державного Акту серія №047623, терміном на 3 роки тобто до 2016 року включно, а відповідач зобов'язується приступити до господарської діяльності з використанням залучених земельних ділянок (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 6.1 та 6.2 договору, внесок сторони-1 - вартість права обробітку земельних ділянок загальною площею 1431 га, згідно Акту обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки складає 1144800,00 грн., а внесок сторони - 2 грошові кошти. Паливно-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрива та засобів захисту росли, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки, інше, що встановлюються сторонами по закінчення сільськогосподарського року.

У пункті 8.6 договору сторони визначили, що сторона-2 перераховує стороні-1 грошові кошти як достроково розподілений прибуток від спільної діяльності за 2014 сільськогосподарський рік до 30.01.2014 року в розмірі 100% від вартості внеску сторони-1 і в подальшому за кожний сільськогосподарський рік до 30.01.2014 в розмірі 100% від вартості внеску сторони-1.

Згідно п. 11.4 договору, в разі порушення строку розрахунку зі стороною-1, сторона-2 зобов'язана сплатити на користь сторони-1 штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно Акту обміру земельної ділянки авіаційного полігону в/ч А 4104, затвердженого командиром в/ч А 4104 05.06.2014 року, було встановлено, що площа земельної ділянки для спільного обробітку становить 1218 га, а не 1413 га, як це передбачено договором .

Судами встановлено, що 04.08.2014 року сторони підписали додаток до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 року, у якому визначили загальний розмір достроково розподіленого прибутку в сумі 97 440 грн. та встановили графік його перерахування.

06.03.2015 року була укладена додаткова угода № 1 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 року та передбачено, що відповідач перераховує другому позивачу грошові кошти як достроково розподілений прибуток від спільної діяльності за 2015 року в загальній сумі 1 144 800 грн.

Оскільки відповідач вчасно не перераховував до спеціального фонду Державного бюджету достроково розподілений прибуток від спільної діяльності, прокурор звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ПП "Алекс" на користь другого позивача штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Частиною 2 статті 1131 передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.