Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №922/2433/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 922/2433/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 12.05.2016у справі Господарського суду№ 922/2433/14 Харківської областіза позовомОСОБА_4доСільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна"простягнення вартості частки майна та прибуткуу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача ОСОБА_4;- відповідача повідомлений, але не з'явився;В судовому засіданні 03.08.2016, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 10.08.2016.

ВСТАНОВИВ:

16.06.2014 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення 1/5 частини вартості майна СВК "України" та прибутку, одержаного СВК "України" у 2013 році (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 1 а. с. 181-185).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2015 у справі № 922/2433/14 (колегія суддів у складі: Інте Т.В. - головуючий суддя, судді Лаврова Л.С., Хотенець П.В.), стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" на користь фізичної особи ОСОБА_4 вартість майна кооперативу, що дорівнює внеску ОСОБА_4 до пайового фонду в сумі 1 044, 00 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Тихий П.В.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.05.2016, рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2015 у справі № 922/2433/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" на користь фізичної особи ОСОБА_4 вартість майна кооперативу, що дорівнює внеску ОСОБА_4 до пайового фонду в сумі 1 872,00 грн. та прибуток Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" одержаний в 2013 році в сумі 870,00 грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 922/2433/14, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" на користь ОСОБА_4 1/5 частини вартості майна СВК "України" та прибутку, одержаного СВК "України" у 2013 році.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України (далі ГК України) кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Згідно із ч. 1 ст. 163 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

Статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" передбачено, що сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об'єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов'язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

В розумінні Закону України "Про кооперацію" пай - майновий поворотний внесок члена кооперативу у його створення та розвиток, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Відповідно до визначення, наданого Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (затв. постановою КМУ № 177 від 28 лютого 2001 року), майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Тобто поняття "майновий пай" не передбачає переліку визначеного майна, що входить до паю конкретної особи, а це - лише можливість отримати в натурі майно відповідної вартості.

В ст. 20 Закону України "Про кооперацію" зазначено, що для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, скориставшись своїм правом передбаченим п. 13.2 статуту СВК "Україна", позивач звернувся до правління СВК "Україна" із заявою від 24 червня 2013 року (том 1 а. с. 22) про звільнення із числа учасників (засновників) СВК "Україна" з 01 липня 2013 року. Вказана заява була отримана СВК "Україна" 01 липня 2013 року, що підтверджується відповідним штампом.

Порядок і майнові наслідки припинення членства у виробничому кооперативі визначаються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

В ч. 1 ст. 166 ЦК України закріплено, що член виробничого кооперативу має право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються виплати, встановлені статутом кооперативу. Видача паю, виплата вартості паю та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.

Зі змістом цієї правової норми за кооперативом зберігається земельна ділянка та нерухоме майно, необхідне для його виробничої діяльності і не може бути видано члену кооперативу, який вийшов із цього кооперативу. Йому виплачується вартість паю або видається майно, яке не вплине на виробничу діяльність кооперативу. При цьому зберігається кооператив як суб'єкт господарювання, за ним зберігається майно, яке йому необхідне для цієї діяльності та земельна ділянка.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 21 Закону України "Про кооперацію" у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави стверджувати, що члени кооперативу не мають права на все майно кооперативу, а частка кожного члена кооперативу у майні кооперативу визначається в межах персоніфікованого паю.