Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №910/3558/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/3558/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Божок В.С., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі№910/3558/16 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" проповернення земельної ділянкиза участю представників:

прокуратури: Безкоровайний Б.О. (прокурор Генеральної прокуратури України),

позивача: Дорошенко О.С. (представник за дов. від 13.06.2016 № 225-КМГ-1928),

відповідача: Глущенко М.М. (представник за дов. від 16.06.2016 №5)

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" про повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора міста Києва посилається на те, що всупереч вимогам чинного законодавства України, без документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, відповідачем для розміщення газово-заправного пункту та тимчасової споруди - операторської використовується земельна ділянка, площею 0,005 га, розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренко (перетин вулиць Симиренко та Жолудєва), обліковий номер 75:325:113 (далі - земельна ділянка).

Вважаючи, що відповідач користується земельною ділянкою без достатніх правових підстав, чим порушує інтереси держави, на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", заступник прокурора міста Києва звернувся до суду, просив зобов'язати відповідача повернути спірну земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №910/3558/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі з огляду на обгрунтованість позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №910/3558/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що прокуратурою не доведено, що відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, а факт самовільного використання паркомісць, спростовується наявною в матеріалах справи копією Договору від 04.01.2016 №-ОС-04/01/2016.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України) та норм процесуального права (ст.ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України).

10.08.2016 до суду касаційної інстанції від ТОВ "Барс 2000" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з зайнятістю їх представника в іншому судовому засіданні, яке не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ "Барс 2000" не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно із ст. 28 ГПК України, з числа, як своїх працівників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів щодо неможливості такої заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника ТОВ "Барс 2000" суду не надано.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Біловським І.В. було проведено обстеження земельної ділянки, розташованої по вул. Симиренко (перетин вулиць Симиренко та Жолудєва) у Святошинському районі міста Києва, код ділянки 75:325:113 (далі - земельна ділянка), за результатами якого були складені акти обстеження земельної ділянки № 75/08 від 23.06.2015 та № 16-0425-08 від 01.03.2016 , з яких вбачається, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка, що обстежувалась, обліковується, як землі не надані у власність чи користування у Святошинському районі міста Києва.

В актах також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки за вказаною адресою було встановлено, що земельна ділянка площею близько 0,005 га використовується ТОВ "Барс 2000" для експлуатації та обслуговування газово-заправного пункту та тимчасової споруди - операторської. Рішення стосовно відведення вказаної земельної ділянки за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала. Документи, що посвідчують право оренди (власності) на земельну ділянку, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України у Департаменту земельних ресурсів станом на 31.12.2012 не зареєстровані. Вбачається самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доказів наявності у відповідача документів, що посвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою, та доказів, що підтверджують звернення відповідача до позивача, як органу місцевого самоврядування, уповноваженого передавати у власність або користування спірну земельну ділянку, з клопотанням про оформлення речового права на неї або доказів вжиття відповідачем інших заходів, спрямованих на оформлення його прав на спірну земельну ділянку, останній суду не надав.