Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №910/1715/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/1715/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптекарь"на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 12.04.2016 Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016у справі№ 910/1715/16Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптекарь"до1. Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"; 2. Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"провизнання зобов'язань припиненими та визнання договору про відступлення права вимоги від 05.06.2014 №70101-20/14-7 недійснимза участю представників:

позивача: Мотузюк Б.М., дов. від 09.03.2016;

відповідача-1: повідомлений, але не з'явився;

відповідача-2: Грищенко К.В., дов. від 01.07.2016;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі № 910/1715/16 (суддя - Борисенко І.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі № 910/1715/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.08.2016, у зв'язку з перебування судді Дунаєвської Н.Г. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/1715/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2016, у зв'язку з перебування судді Дунаєвської Н.Г. на лікарняному, для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Гольцова Л.А. (доповідач), судді - Іванова Л.Б., Картере В.І.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "Альба Україна" (Продавець) та ТОВ "Аптекарь" (Покупець) 05.04.2012 укладений договір купівлі-продажу № 61-12, за умовами якого Продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

04.01.2013 між ПАТ "ЕОФ "Креома-Фарм" (Продавець) та ПАТ "Альба Україна" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №2/13, за умовами якого Продавець зобов'язався передавати лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати їх на умовах даного договору.

В подальшому, 14.05.2014 між ПАТ "Екологоохоронна фірма "Креома-Фарм" (Первісний кредитор) та ТОВ "Аптекарь" (Новий кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги за договором купівлі-продажу від 04.01.2013 №2/13, (Боржник - ПАТ "Альба Україна", Кредитор - ПАТ "Екологоохоронна фірма "Креома-Фарм"), а Новий кредитор приймає право вимоги, належне Первісному кредитору за основним договором на загальну суму 713570,27 грн.

Між ПАТ "Альба Україна" (Первісний кредитор) та ПАТ "Банк "Київська Русь" (Новий кредитор) 05.06.2014 укладений договір про відступлення прав вимоги № 70101-20/14-7, за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває за 713570,27 грн в порядку та на умовах, визначених цим договором, право вимоги за зобов'язаннями ТОВ "Аптекарь" (Боржник) в сумі 713570,27 грн, що випливає з договору купівлі-продажу від 05.06.2014 №61-12, укладеного між Боржником та Первісним кредитором.

Право вимоги первісного кредитора за зобов'язаннями боржника на суму зазначену в п. 1.1 договору, що випливає з договору купівлі-продажу, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між Первісним кредитором та Боржником за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 (п. 1.1.1 договору про відступлення).

Однак, Позивач у даній справі вважає, що Договір про відступлення прав вимоги №70101-20/14-7 від 05.06.2014 є недійсним, оскільки на момент переходу права вимоги за оспорюваним правочином зобов'язання Боржника не існували, в зв'язку з їх припиненням шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, як вірно зазначають суди попередніх інстанцій, позивач посилається на те, що ПАТ "Альба України було усно повідомлено про намір укласти з ПАТ "ЕОФ "Креома-Фарм" договір про відступлення прав вимоги за договором купівлі-продажу від 04.01.2013 №2/13 з метою подальшого зарахування зустрічних однорідних вимог з ПАТ "Альба Україна".

Також позивач зазначає, що на момент укладання спірного правочину (договір про відступлення прав вимоги від 05.06.2014 № 0101-20/14-7), зобов'язання ТОВ "Аптекарь", які були передані від Первісного кредитора Новому кредитору, припинили своє існування в зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог між ТОВ "Аптекарь" та ПАТ "Альба Україна".

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, ГК України та надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).