Постанова ВГСУ від 10.08.2016 року у справі №6/283-52/69

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 6/283-52/69

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доовідача), Карабаня В.Я., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Квазар-6" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/283-52/69 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до житлово-будівельного кооперативу "Квазар-6" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 61790,97 грн. та 8733,48 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором № 6900/4-06 від 02.07.1999 року з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.07.1999 року по 01.11.2006 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 61791,02 грн. та 8733,48 грн. інфляційних сум за період з червня 2002 року по листопад 2006 року за споживання холодної води, яка використовується для підігріву гарячої.

Проте, з поданого у лютому 2012 року уточненого розгорнутого розрахунку вбачається, що позивач визначає заборгованість відповідача за надані в період з червня 2002 року по листопад 2006 року послуги в сумі 61 790,97 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановами Вищого господарського суду України від 25.06.2008 року та від 30.01.2014 року попередні судові рішення про відмову в позові було скасовано, а справа передавалася на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року (суддя Стасюк С.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 46 332,61 грн., 6548,61 грн. інфляційних сум, а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 18382,81 грн., інфляційні втрати в розмірі 343,57 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 року постанову апеляційного господарського суду скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За наслідками нового розгляду справи постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Коршун Н.М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір від 02.07.1999 року № 6900/4-06, за умовами якого ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник), правонаступником якого є позивач, зобов'язується надавати ЖБК "Квазар-6" (абоненту) послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за надані послуги згідно умов договору та вимог Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (далі - Правила).

За умовами п. 3.1. договору кількість води, яка подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10-днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не провадиться (п. 3.2 договору, п. 11.2. Правил).

Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший засіб обліку використаної води, передбачений Правилами (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

За п. 3.6 зазначеного договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня надання постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

На підставі укладеного договору позивачем присвоєно відповідачу код абонента 10-824 та для розрахунків за спожиту питну воду відкрито особовий рахунок № 920-8.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення відповідача з обгрунтовуючими документами та проведення звіряння розрахунків, однак на момент укладання договору згідно з актом обстеження від 02.07.1999 року будинок № 11 по вул. Лук'янівська в м. Києві (ЖБК "Квазар-6") був обладнаний водоміром типу ВТ-50 за № 508000, який знаходився у не справному стані та ремонту не підлягав. Крім цього, постачальником неодноразово зверталась увага абонента на необхідність заміни водомірного вузла під новий тип лічильника, оскільки цих вимог виконано не було, постачальником проведено заміну водоміра старого типу на новий лічильник, що свідчить про переобладнання водомірного вузла під новий тип лічильника.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника про стягнення із споживача заборгованості та інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором з оплати за надані послуги з холодного та гарячого водопостачання і водовідведення.