Постанова ВГСУ від 10.07.2014 року у справі №906/1596/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 906/1596/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Рівненської областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 рокуу справі№ 906/1596/13господарського судуЖитомирської областіза позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції в Житомирській області, 2. Стрижівської сільської ради Коростишівського районудо Акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва простягнення 19 337 720, 00 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Баклан Н.Ю. посвідчення № 008813 від 11.10.2012 року,- позивачів:Держекоінспекції в Житомирській обл.: не з'явився, Стрижівської сільради: не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Житомирській області та Стрижівської сільської ради Коростишівського району звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до акціонерної компанії "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва (далі за текстом - АК "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті") про стягнення 19 337 720, 00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.12.2013 року у справі № 906/1596/13 в задоволенні позовних вимог Житомирському міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Житомирської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 30.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року у справі № 906/1596/13 апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 30.12.2013 року у справі № 906/1596/13 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 30.12.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року у справі № 906/1596/13, а матеріали справити направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 1213 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 18, 19 Кодекс України про надра, ст. ст. 33, 34, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року № 03-05/752 для розгляду касаційної скарги у справі № 906/1596/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2014 року, на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд касаційної скарги до 26.06.2014 року, у зв'язку з неявкою представника позивача 2.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 10.07.2014 року, у зв'язку з неявкою представників позивачів та відповідача.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року № 03-05/946 для розгляду касаційної скарги у справі № 906/1596/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною Житомирською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено самовільне (за відсутності спеціального дозволу, рішення про передачу у користування земельної ділянки та правовстановлюючих на неї документів) користування надрами АК "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" в особі представництва протягом вересня-жовтня 2010 року, внаслідок чого незаконно добуто 167 481 м. куб. піску вартістю 20 097 720, 00 грн.

Так, прокурор посилаючись на протокол огляду місця події від 21.09.2010 року; лист відповідача від 12.10.2010 року № 10.3053; договір на тимчасове користування (вивіз) грунтосуміші від 17.09.2010 року; звіт лабораторного дослідження зразків грунтосуміші, проведеного центральною лабораторією ПАТ "Укргеолбудм"; висновки судово-земельної експертизи від 03.08.2011 року, проведеної спеціалістами управління виробничо-технічного обслуговування КП "Кіровгеологія", та судово-бухгалтерської експертизи від 24.04.2012 року, проведеної в ході розслідування кримінальної справи; акт позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача від 12.10.2010 року; довідку управління Держкомзему в Коростишівському районі, та зазначаючи, що відповідач незаконно заволодів корисними копалинами місцевого значення вартістю 20 097 720, 00 грн., та враховуючи те, що відповідач частково, а саме в сумі 760 000, 00 грн., перерахував кошти за пісок на рахунок КП "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро", які використані на розвиток інфраструктури Стрижівської та інших територіальних громад Коростишівського району, звернувся до суду з вимогою про відшкодування 19 337 720, 00 грн. вартості безпідставно набутого майна (корисні копалини місцевого значення (пісок)) на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища закріплено ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно ч. 1 якої порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 6 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Отже, позов в інтересах Державної екологічної інспекції в Житомирській області може бути заявлено в разі порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.09.2010 року Стрижівська сільська рада та представництво АК "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" уклали договір на тимчасове користування (вивіз) грунтосуміші, відповідно до п. 1.1. якого рада надала дозвіл Представництву "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" тимчасово проводити роботи з вивезення грунтосуміші з земель запасу Стрижівської сільської ради для будівництва автомобільної розв'язки.

Так, суди дослідили, що факт видобування грунтосуміші підтверджується і перерахуванням відповідачем на рахунок КП "Коростишівське архітектурно-планувальне бюро" коштів в сумі 760 000, 00 грн., про що також зазначається в письмових поясненнях від 12.10.2010 року та в акті позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності представництва "Гюльсан іншаат санаї туризм накліят ве тіджарет анонім шіркеті" за період 01.01.2010 року по 31.12.2010 року КРУ в Житомирській області від 11.02.2011 року.