Постанова ВГСУ від 10.07.2014 року у справі №904/8103/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 904/8103/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 рокуу справі№ 904/8103/13господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"провизнання правочину недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Ременюк Ю.В. дов. № 14-292юр від 02.12.2013 року,- відповідача:Лосєв Д.В. дов. № 52-16/47 від 23.01.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі за текстом - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") про визнання правочину недійсним.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року у справі № 904/8103/13 позовні вимоги задоволено: визнано недійсним правочин, оформлений заявою відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" № 5006 від 10.07.2013 року про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 89 702, 86 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі № 904/8103/13 апеляційну скаргу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі № 904/8103/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 526, 642, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст. 1, 12, 15, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.07.2014 року № 03-05/924 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/8103/13 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Дроботова Т.Б., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 10.07.2014 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 07.07.2014 року № 03-05/944 для розгляду касаційної скарги у справі № 904/8103/13 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Ходаківської І.П., Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в серпні 2013 року відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" направлено заяву № 5006 від 10.07.2013 року про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 89 702, 86 грн. за договорами № 156S11/408д від 23.12.2010 року, № 331/230а від 25.01.2011 року. На підставі зазначеної заяви відповідач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Положеннями ст. ст. 202, 203 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 23.12.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 156S11/408д від 23.12.2010 року , за умовами якого позивач зобов'язався здійснити постачання та транспортування коксо-доменної суміші, а відповідач зобов'язався оплачувати вартість прийнятого обсягу коксо-доменної суміші та витрати по її транспортуванню.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, за результатом виконаних зобов'язань за договором № 156S11/408д від 23.12.2010 року позивач виставив відповідачу на оплату рахунки-фактури № 9000502250 від 26.04.2013 року на суму 1 185 900, 00 грн., № 9000515823 від 30.05.2013 року на суму 336 072, 00 грн., однак відповідач не розрахувався з позивачем, внаслідок чого має грошове зобов'язання за договором № 156S11/408д від 23.12.2010 року на вказану суму.

25.01.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 331/230а, згідно п. 1.1. якого відповідач зобов'язався здійснювати транспортування коксо-доменної суміші, а позивач - сплачувати вартість послуг за транспортування.

Положеннями п. 5.1. Договору сторони обумовили ціну транспортування за 1 000 м. куб. - 2, 75 грн. без ПДВ.

Згідно п. 8.1. Договору обумовлений строк його дії, а саме до 31.12.2011 року, який подовжувався додатковими угодами до договору № 3 від 29.12.2011 року, № 4 від 30.03.2012 року, № 5 від 01.05.2012 року.

Строк дії договору, згідно п. 1 додаткової угоди № 5 від 01.05.2012 року, сторонами погоджено по 01.10.2012 року.