Постанова ВГСУ від 10.06.2015 року у справі №922/2626/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 922/2626/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ТОВ "Інститут Харківпроект" - Прокопченка С.В.,

ПАТ "УкрСиббанк" - Гончарова Ю.М.,

ТОВ "Інвестиційна компанія Бестселлер" - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015

та на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2014

у справі № 922/2626/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

до 1) Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія Бестселлер"

про визнання поруки за договором припиненою

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія Бестселлер" про визнання поруки припиненою з 16.04.2007.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2014 (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 (колегія суддів у складі: суддя Пелипенко Н.М. - головуючий, судді Івакіна В.О., Камишева Л.М.), позов задоволено. Визнано поруку за договором № П2-7-06-мв/840-хркц від 21.03.2007, укладеним ТОВ "Інститут Харківпроект" та ПАТ "УкрСиббанк", припиненою з 16.04.2007.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 18.09.2014, постанову апеляційного господарського суду від 02.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 32, 43 ГПК України, ст.ст. 16, 257, 261, 267, 553, 554, 559, 610, 628 ЦК України. Так, на думку скаржника, господарські суди дійшли помилкового висновку про те, що у зв'язку з укладенням двох додаткових угод до кредитного договору відбулося збільшення відповідальності поручителя без його згоди. Крім того, господарськими судами взагалі проігноровано його заяву про застосування строку позовної давності.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 18.09.2014 та постанову апеляційного господарського суду від 02.04.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, господарськими судами правильно застосовано норми процесуального та матеріального в оскаржуваних судових рішеннях і правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ "Інститут Харківпроект".

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:

- 21.09.2006 Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ ТОВ "Інвестиційна компанія Бестселлер" уклали кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-06-мв/840-хркц (далі - кредитний договір) з додатковими угодами до нього, які є його невід'ємними частинами;

- з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 21.03.2007 відповідач та ТОВ "Інститут Харківпроект" уклали договір поруки № П2-7-06-мв/840-хркц (далі - договір поруки);