ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року Справа № 911/5349/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"на рішеннягосподарського суду Київської області від 25.02.2015 р.та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 р.у справі № 911/5349/14 господарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"до1. товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез"простягнення 60 606,09 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Грищенко О.М.;
відповідача 1: не з'явилися;
відповідача 2: Свірський Т.В. (в режимі відеоконференції);
третьої особи: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2015 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервіс груп" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, про стягнення 60609,09 грн в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 (головуючий суддя: Рябуха В.І., судді: Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 25.02.2015 у справі №911/5349/14 - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
До Вищого господарського суду України 02.06.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" надійшло клопотання про участь представника зазначеного товариства у судовому засіданні 10.06.2015 року в режимі відеоконференції.
У клопотанні вказано найменування найближчого суду, до якого може прибути представник скаржника - господарський суд Тернопільської області.
Відповідно до ст. 741 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2015 у справі № 911/5349/14 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" про його участь у судовому засіданні 10.06.2015 в режимі відеоконференції.
Заслухавши представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2010 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та ТОВ Агрофірма "Постолівська" укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК090310/8 (далі - договір), відповідно до якого постачальник (ТОВ "Корпорація "Агросинтез") зобов'язується поставити у власність покупця (відповідач-2) насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до договору (п.1.1 договору).
У зв'язку з несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору від 09.03.2010, ТОВ "Корпорація "Агросинтез" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ Агрофірма "Постолівська" 199399,27 грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частин 1, 4 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.03.2011 у справі №16/3/5022-43/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 (не оскаржене до Вищого господарського суду України), частково задоволено позов ТОВ "Корпорація "Агросинтез" до ТОВ Агрофірма "Постолівська" та стягнуто: 94077,17 грн основного боргу, 6687,48 грн пені за період з 10.07.2010 по 11.01.2011, 28223,15 грн штрафу, 4215,25 грн інфляційних втрат за період з серпня по грудень 2010 року, 65397,58 грн процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 10.07.2010 по 30.11.2010, 1986,40 грн державного мита та 235,10 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 759,06 грн пені відмовлено.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
15.11.2012 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) підписано угоду №15-11/12-4 про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - угода №15-11/12-4 з врахуванням додаткової угоди від 01.08.2014 №4), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ Агрофірма "Постолівська" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат, відсотків за користування товарним кредитом, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.03.2010 №ТК090310/8 (п.1.2 угоди №15-11/12-4 з врахуванням додаткової угоди від 01.08.2014 №4).
Сервіси для юристів