Постанова ВГСУ від 10.06.2015 року у справі №910/14779/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 910/14779/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2015 року у справі № 910/14779/14 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон", АР Крим, м. Сімферополь, до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, про розірвання генеральної угоди, кредитних договорів, припинення зобов'язання та звільнення від сплати штрафних санкцій і пені,

за участю представників сторін:

позивача - Севериненко В.А. (дов. від 19.05.15);

відповідача - Никеруй Т.М. (дов. № 010-01/2032 від 01.04.14),

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року позивач ПАТ "Кримзалізобетон" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ Державний експортно-імпортний банк України" про розірвання генеральної угоди, кредитних договорів, припинення зобов'язання та звільнення від сплати штрафних санкцій і пені.

Вказував, що 15.06.07 між ним (позичальником) та відповідачем (кредитором) була укладена Генеральна угода № 151407N2 метою якої було здійснення банком фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника.

Зазначав, що в рамках вказаної Генеральної угоди № 151407N2 між ним та кредитором були укладені кредитний договір № 151407К28 від 02.07.07 та кредитний договір № 151407К29 від 02.07.07.

На виконання умов кредитного договору № 151407К28 від 02.07.07 банк надав ПАТ "Кримзалізобетон" кредит в розмірі 6 219 600,40 доларів США, а на виконання умов кредитного договору № 151407К29 від 02.07.07 - 11 422 139,90 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту по вказаним договорам 15.12.17.

Посилаючись на настання форс-мажорних обставин, які полягають в окупації території АР Крим, що унеможливило виконання зобов'язань контрагентами по постачанню сировини для виготовлення та реалізації продукції ПАТ "Кримзалізобетон", позивач просив на підставі ст. 617 ЦК України звільнити його від відповідальності за порушення умов вказаних кредитних договорів шляхом розірвання Генеральної угоди № 151407N2 та кредитних договорів № 151407К28 від 02.07.07 та № 151407К29 від 02.07.07, а також припинити його зобов'язання за даною Генеральною угодою та кредитними договорами, в тому числі зі сплати пені та штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 січня 2015 року (колегія суддів у складі: Ващенко Т.М. - головуючого, Мудрого С.М., Сівакової В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2015 року (колегія суддів у складі: Шапрана В.В. - головуючого, Буравльова С.І., Андрієнка В.В.), в позові відмовлено.

Рішення мотивовані посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено настання форс-мажорних обставин та наявності правових підстав для розірвання спірних правочинів, припинення зобов'язань за вказаними правочинами та звільнення позивача від сплати штрафних санкцій та пені.

У касаційній скарзі ПАТ "Кримзалізобетон", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 617, 651, 652 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.06.07 між позивачем (позичальником) та відповідачем (кредитором) була укладена Генеральна угода № 151407N2 метою якої було здійснення банком фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника.

В рамках вказаної Генеральної угоди № 151407N2 між сторонами у справі були укладені кредитний договір № 151407К28 від 02.07.07 та кредитний договір № 151407К29 від 02.07.07.

На виконання умов кредитного договору № 151407К28 від 02.07.07 банк надав ПАТ "Кримзалізобетон" кредит в розмірі 6 219 600,40 доларів США, а на виконання умов кредитного договору № 151407К29 від 02.07.07 - 11 422 139,90 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту по вказаним договорам 15.12.17.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас судами встановлено, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 у справі № 901/731/13-г за позовом ПАТ Державний експортно-імпортний банк України" до ПАТ "Кримзалізобетон" про стягнення 20 518 650,28 доларів США та 17 074, 86 грн. позов задоволено, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Генеральною угодою № 151407N2 від 15.06.07 та укладеними в її межах кредитними договорами № 151407К28 від 02.07.07 та № 151407К29 від 02.07.07 в розмірі 20 518 650,28 доларів США (еквівалент 164 005 571,69 грн. згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.01.13) та 17 074,86 грн., а також судовий збір в розмірі 68 820 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на суттєву зміну умов, якими сторони керувались при укладенні вказаних правочинів, внаслідок визнання АР Крим окупованою територією, що є підставою для їх розірвання, а також на те, що окупація та подальша анексія території АР Крим є форс-мажорною обставиною, що звільняє позивача від відповідальності за невиконанням свого зобов'язання у порядку ст. 617 ЦК України.