Постанова ВГСУ від 10.06.2015 року у справі №43/160

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 43/160

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Короткевича О.Є.(доповідач у справі), Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 18.02.2015 рокуу справі№ 43/160за заявою Приватного підприємства "Блюмінг-2"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ПАТ "Укрсоцбанк" - Довбиш С.П.,

від ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - Нелюбов О.Р.,

від ДПІ у Голосіївському районі - Денисенко Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2015 року у справі № 43/160 (суддя Івченко А.М.) з поміж іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 43/160 припинено.

Постановою від 07 квітня 2015 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Копитова О.С. - головуючий, Разіна Т.І., Сотніков С.В.) апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржники Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" та Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2015 року у справі № 43/160, а справу передати на новий розгляд.

Доводи касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 3-1, 16, 18, 24, 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, до Вищого господарського суду надійшов відзив арбітражного керуючого Левицького Анатолія Олексійовича, яким останній заперечує проти вимог касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам ст. 32 Закону про банкрутство, якою передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого превалюють у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 31, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Так, відповідно до звіту ліквідатора, з метою виявлення належного банкруту майна ним було подано відповідні запити, в тому числі до Управління ДАІ ГУ МВС в м. Києві щодо зареєстрованих транспортних засобів, до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради щодо зареєстрованих земельних ділянок, до інспекції Держтехнагляду виконавчого органу Київської міської ради про наявність зареєстрованої техніки та до КП "Київське БТІ" щодо наявності зареєстрованого на праві власності нерухомого майна. Однак, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому факту, що зазначені запити були подані до державних органів саме за місцем реєстрації банкрута і відповідно надана інформація стосується лише зареєстрованого за банкрутом майна тільки по місту Києву.

Разом з тим, судами не повною мірою досліджено звіт, так як серед додатків до звіту відсутня відповідь Управління ДАІ ГУ МВС в м. Києві щодо зареєстрованих транспортних засобів за банкрутом.

Суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги, що ліквідатором товариства не в повній мірі проведена робота щодо повернення дебіторської заборгованості боржника, оскільки надання дебіторській заборгованості у розмірі 48 077 487,06 грн. статусу безнадійної не підтверджується жодними належними доказами.

Крім того, судами залишено поза увагою те, що ліквідатор не вжив належних заходів щодо розшуку та повернення майна банкрута, яке перебувало у заставі банку, та наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, оскільки у відповідності до реєстру вимог кредиторів Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою на суму 88 527 028,99 грн., а до звіту в якості додатків додано витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на суму 24 605 833,08 грн.

За правилами ст. 32 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.