Постанова ВГСУ від 10.06.2014 року у справі №917/2338/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 917/2338/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Старчик А.А. (дов.№ 14-90 від 18.04.14р.)

від відповідача Фесянова І.В. (дов. № 19/3064 від 18.10.13р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.14р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.14р.

у справі № 917/2338/13

за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до ПАТ "Кременчукгаз", м. Кременчук

про стягнення 225137,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.01.14р. у справі № 917/2338/13 (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 93613,90 грн. пені та 37909,91 грн. 3% річних, в частині стягнення 93613,90 грн. пені - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.14р. (головуючий Бондаренко В.П., судді Ільїн О.В., Россолов В.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 28.01.14р. та постанову від 17.03.14р. скасувати в частині відмови у стягненні пені, в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 218, 219, 233 ГК України, ст.ст. 549, 617, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 42, 43, п. 3 ст. 83, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах поданої скарги, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

04.01.13р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та ПАТ "Кременчукгаз" (Покупець) укладено договір на купівлю - продаж природного газу № 04-03-ВТВ, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Строк дії договору в частині реалізації газу встановлений до 31.12.13р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11).

Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ відбувається до 20 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Пунктом 6.2 визначено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У виконання умов договору позивач поставив відповідачу у січні -квітні 2013 року природний газ на загальну суму 11558187,76 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.13р., від 28.02.13р., від 31.03.13р., від 30.04.13р. (а.с. 10-13 т. 1).

Відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, але порушив строки оплати, про що свідчить сальдо та виписка щодо операцій по підприємству з 01.01.13р. по 30.09.13р. (а.с. 23 т. 1).

26.11.13р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до ПАТ "Кременчукгаз" про стягнення 187227,80 грн пені та 37909,91 грн 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.01.14р. у справі № 917/2338/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.14р., позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 93613,90 грн. пені та 37909,91 грн. 3% річних, в решті позову - відмовлено.

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.