ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2016 року Справа № 922/3407/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.10.15у справі№922/3407/15господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Ульяновське"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішенняза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомленівідповідачаБеспала Т.С. (дов. від 10.08.15)
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "Ульяновське" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення відповідача від 12.03.15.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.15 (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Істоміної О.А., суддів: Гончар Т.В., Плужник О.В.), позов задоволено: визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.15 №43-р/к у справі №2/02-201-14. Судові акти обґрунтовані тим, що в процесі судового розгляду не встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", тому застосування до Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" санкцій у вигляді штрафу є неправомірним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судами дана невірна оцінка обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, Публічне акціонерне товариство "Ульяновське" є суб'єктом господарювання, який набув в оренду земельні частки (паї) шляхом укладення договорів оренди з їх власниками - фізичними особами.
12.03.15 Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесене рішення № 43-р/к, відповідно до якого визнано, що Публічне акціонерне товариство "Ульянівське", не привівши у відповідність з Указом Президента України від 02.02.02 №92/2002 (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 19.08.08 №725/2008) договори оренди землі з власниками земельних часток в частині встановлення розміру орендної плати (не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), вчинило зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а саме бездіяльність, що може привести до ущемлення інтересів споживачів (власників земельних часток (паїв).
Вищевказаним рішенням на позивача, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накладений штраф у розмірі 68000,00 грн. та зобов'язано припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, шляхом ініціювання змін до договорів оренди землі в частині визначення розміру орендної плати відповідно до чинного законодавства України, про що повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.15 за № 43-р/к є предметом оскарження в судовому порядку. Суди попередніх інстанцій визнали його недійсним з посиланням на те, що позивач не порушував конкурентне законодавство. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки з огляду на наступне.
За приписами пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Так, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. При чому обов'язок доведення факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається саме на АМКУ (п. 15.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства"). В даному випадку факт зайняття позивачем монопольного становища відповідачем належним чином не доведений.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що Публічне акціонерне товариство "Ульяновське", не привівши договори оренди земельних ділянок, у відповідність до вимог Указу Президента України № 728/2008 від 19.08.08, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною другою статті 23 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Указом Президента України від 19.08.08 № 725/2008, внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 02.02.02 № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", а саме: запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Зазначений Указ набрав чинності з дня його опублікування. У попередній редакції цієї статті орендна плата визначалася в розмірі 1,5 відсотка. В тексті Указу відсутнє посилання та те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому правомірним є висновок судів про те, що змінити розмір орендної плати, встановлений сторонами у цих договорах можна лише за згодою сторін, тобто на цивільно-правових засадах.
Як встановлено судами та не заперечується представниками сторін, частина договорів оренди землі укладені з Публічним акціонерним товариством "Ульяновське" у 2007 році. Строк їх дії становить 20 років.
В матеріалах справи відсутні докази звернення власників земельних ділянок (паїв) до Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" з пропозицією змінити розмір орендної плати та документи, які б свідчили, що власники земельних ділянок звертались з відповідним позовом до суду. Також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач відмовив у зміні розміру орендної плати, що можна було б розглядати, як зловживання ним своїм правом. Сам по собі факт існування договорів, укладених відповідно до законодавства, чинного на момент їх укладення, не може свідчити про зловживання позивача.
Згідно статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи, що в процесі судового розгляду не було встановлено факту порушення позивачем вимог Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", застосування до Публічного акціонерного товариства "Ульяновське" санкцій у вигляді штрафу є неправомірним, а відтак, оскаржуване рішення відповідача правомірно скасоване судами.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до намагань переоцінити докази, що, відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не може бути здійснено на стадії касаційного перегляду справи, тому до уваги судом не беруться, при тому, що вони вже були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій та обґрунтовано ним відхилені, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.15 по справі №922/3407/15 залишити без змін.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
І. М. Васищак
Сервіси для юристів