Постанова ВГСУ від 10.03.2015 року у справі №904/1378/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 904/1378/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. (головуючий суддя Джихур О.В., судді Виноградник О.М., Лисенко О.М.)у справі№ 904/1378/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування",за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, 1.Приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Рити Миколаївни, 2. Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції,провизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,за участю представників:позивачаРудницька Ю.О.,відповідачаЗаболотний А.М.,третіх осібне з'явились, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2014 р. позов задоволено: визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчі написи приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевої Р.М. за № 444 від 06.03.2003 р., здійснений за векселем №65305686514313, за № 445 від 06.03.2003 р., здійснений за векселем №65305686514314, № 446 від 06.03.2003 р., здійснений за векселем № 65305686514315, № 447 від 06.03.2003 р., здійснений за векселем №65305686514316.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2014 р. у справі № 904/1378/14 скасовано. В позові відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 257, 261, 267, п. 5 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. № 894, ст.ст. 32, 34, 53 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд безпідставно поновив відповідачу строки на апеляційне оскарження, дійшов хибного висновку про відсутність правової підстави для передбачення в договорі від 06.12.1996 р. № 1 умов щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів, надав невірну оцінку доказу у справі (акту приймання-передачі від 30.03.2001 р.), помилково застосував до спірних правовідносин п. 5 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. № 894, а також дійшов хибного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 06.12.1996 р. між Державним підприємством "Шебелинкагазпром" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (газопобутова організація) укладено договір № 1 від 06.12.1996 р. з постачання природного газу. Станом на 30.03.2001 р. існувала заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" перед Дочірньою компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" в загальній сумі 18.652.022,73 грн.

Сторони домовились, що заборгованість за поставлений газ буде оплачена векселями, що підтверджується листами Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" від 14.12.2000 р. за № 19-11197 та від 26.03.2001р. за № 19-3220.

За актом приймання-передачі векселів від 30.03.2001 р. Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" передало, а Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" прийняло в рахунок погашення заборгованості за договором № 1 від 06.12.1996 р. векселі №№ 65305686514313, 65305686514314, 65305686514315, 65305686514316 на загальну суму 18.645.222,73 грн., емітовані позивачем зі строком платежу не раніше 15.03.2002 р.

У зазначений строк вказані векселі не були оплачені, у зв'язку з чим 06.03.2003 р. приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Риттою Миколаївною було вчинено виконавчі написи № 444, № 445, № 446, № 447 по стягненню з векселедавця Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", позивач) шляхом перерахування векселедержателю Державній компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі газопромислового управління "Шебелингазвидобування", відповідач) несплачених за вказаними векселями коштів.

В ч. 1 ст. 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

В подальшому виконавчі написи було пред'явлено відповідачем до виконання та відкрито виконавчі провадження з примусового стягнення коштів.

В провадженні Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції станом день розгляду справи судами попередніх інстанцій перебували виконавчі провадження з виконання вказаних виконавчих написів на суму 18.652.022,73 грн.

04.06.2011 р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 р. № 3319-VI.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднанню енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства Дочірньої компанії "Газ України", Дочірньої компанії "Укртрансгаз", Дочірньої компанії "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" та Державного підприємства "Енергоринок".

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону встановлено, що підлягає списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств Дочірньої компанії "Газ України", Дочірньої компанії "Укртрансгаз", Дочірньої компанії "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01.01.2010 р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначені у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Позивач вважає, що оскільки векселі були видані Газопромисловому управлінню "Шебелинкагазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в якості забезпечення виконання зобов'язання з погашення заборгованості за природний газ і станом на дату прийняття Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованість перед відповідачем обліковувалась на балансі товариства та не була сплачена, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" на засіданні комісії з питань списання заборгованості (протокол № 25 від 05.10.2011 р.) списало заборгованість, яка утворилась перед відповідачем за договором № 1 від 06.12.1996 р. та не була сплачена станом на 01.01.2011 р., в загальній сумі 18.645.222,73 грн.

14.02.2014 р. позивач перерахував на рахунок стягувача 5.100,00 грн. відшкодування витрат за вчинення виконавчих написів нотаріуса.

На думку позивача, його зобов'язання з оплати поставленого газу за договором № 1 від 06.12.1996 р. припинилося на підставі ч. 1 ст. 598 ЦК України з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" № 25, тобто з 05.10.2011 р.

Відповідач вважає, що позивач не мав підстав для списання вказаної заборгованості, оскільки заборгованість за договором № 1 від 06.12.1996 р. за поставлений газ є погашеною з моменту передачі векселів, тобто з 30.03.2001 р., на даний час в Газопромисловому управлінні "Шебелинкагазвидобування" обліковується заборгованість за цінними паперами, позивачем порушена процедура списання заборгованості за природний газ, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р. "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", сплинув строк позовної давності за вимогою щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Місцевий суд дійшов висновку про порушення вимог Закону України "Про обіг векселів в Україні" при вчиненні розрахунків оспорюваними векселями, оскільки умова проведення розрахунку із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі. В договорі № 1 від 06.12.1996 р. відсутня умова, яка передбачала б вчинення розрахунків векселями.

Проте, як цілком правильно відзначив апеляційний суд, Закон України "Про обіг векселів в Україні" № 2374-ІІІ від 05.04.2001 р. набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 04.05.2001 р., а спірні векселі були емітовані позивачем 30.03.2001 р. та передані відповідачу за актом прийому-передачі 30.03.2001 р.

Колегія суддів також відзначає, що Закон України "Про обіг векселів в Україні" (його прикінцеві положення) не передбачав приведення договорів, укладених до набрання ним чинності, у відповідність до цього Закону в разі застосування сторонами таких договорів векселів для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.