ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 335/7737/20
провадження № 51-3106км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 травня 2024 року у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080060001640, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який проживає та зареєстрований у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч .1 ст. 115; ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
за ч. 1 ст. 115 КК України - на строк 13 років;
за ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 14 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 зараховано у строк відбування покарання період перебування в місцях попереднього ув`язнення із часу затримання 20 червня 2020 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цивільні позови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відповідно 700 000 грн і 600 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо арешту, процесуальних витрат, речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що 20 червня 2020 року приблизно о 03:20 він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля входу в кафе «Атмосфера», розташоване за адресою: бульв. Шевченка, 80, м. Запоріжжя під час конфліктної ситуації між ним і раніше знайомими йому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка виникла на ґрунті раптових неприязних стосунків, діючи умисно, з метою їх вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою плаского односторонньо-гострого розкладного ножа, що має колючо-ріжучі властивості, який він утримував у правій руці, завдав ним ОСОБА_10 одного удару в область грудної клітки, чим, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2586 від 11 серпня 2020 року заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого настала смерть останнього. Також, діючи умисно з тією ж метою, не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_6 завдав одного удару вказаним ножем ОСОБА_11 в область грудної клітки, чим відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02 вересня 2020 року № 421-к заподіяв останньому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, однак не виконав усіх дій, які вважав необхідними для його вбивства унаслідок причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий учинив активний опір, відібравши в нього знаряддя злочину, і в подальшому смерть останнього не настала, так як його було своєчасно госпіталізовано до лікувального закладу та надано необхідну медичну допомогу.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2024 року залишив без задоволення апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Захисник стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а доведеність винуватості її підзахисного спростовується наявними доказами. Не погоджується з висновками суду про те, що тілесних ушкоджень завдано потерпілим одним ножем, при цьому посилається на висновок експерта від 19 серпня 2020 року № 8-614, відповідно до якого «сліди крові на ножі чорного кольору не містять генетичних ознак крові потерпілого ОСОБА_13 ». Зазначає, що під час допиту 22 серпня 2023 року в суді першої інстанції свідок ОСОБА_14 показав, що поранення потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 завдали дві різні особи.
Стверджує, що суд першої інстанції допустив вибірковість в оцінці досліджених доказів, надавши перевагу показанням свідків сторони обвинувачення, які є зацікавленими особами, не в повному обсязі виклав показання свідка ОСОБА_14 , проігнорувавши свідчення про те, що нападників було двоє.
Сервіси для юристів