ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 161/21678/23
провадження № 51-4844 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022230000000129 від 10 травня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної чи комунальної власності на строк 15 років, з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Відповідно до обставин, детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора та з 01 червня 2022 року добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посаду «заместителя начальника Департамента молодежной политики, семьи и спорта военно-гражданской администрации Херсонской области», а в ході реорганізації вказаного органу влади 22 грудня 2022 року - посаду «заместителя министра молодежной политики, семьи и спорта военно-гражданской администрации Херсонской области». Знаходячись на зазначеній посаді, ОСОБА_8 розробляв та організовував проекти державних програм в сфері молодіжної політики, розвитку культури і спорту Херсонської області, організовував спортивні заходи та здійснював координацію діяльності державних закладів, які знаходяться у віданні «военно-гражданской администрации Херсонской области» та проводять роботу по програмах молодіжної політики. Своїми активними діями ОСОБА_7 умисно підтримував на тимчасово окупованій території України працездатність «военно-гражданской администрации Херсонской области» по взаємодії з населенням, тим самим впливаючи на свідомість місцевих мешканців, формуючи у них ідеологію довіри до окупаційної влади російської федерації.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, неповноту та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги захисник зазначає, що:
· винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, не доведена «поза розумним сумнівом», отже кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК України);
· матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_7 дійсно обіймав посаду в «міністерстві». Вказує, що свідки у цьому провадженні не підтвердили те, що їм достовірно відомо про обрання ОСОБА_7 на вказану посаду;
Сервіси для юристів