Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №922/3485/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 922/3485/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргикомунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. у справі господарського суду№922/3485/14 Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської областіпро за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 1 389 222,16грн. пр. Ященко Р.Ю. - дов. №14-135 від 13.05.14р. пр. Закаблуков А.С. - дов. б/н від 11.03.13р.В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення з відповідача на користь позивача 1389222,16грн., з яких 808552,57грн. - пеня, 191436,72грн. - 3% річних, 389232,87грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13/3031-БО-32 від 28.12.2012р. щодо строків оплати переданого позивачем природного газу.

Відповідачем у вересні 2014 року до суду було подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2014р. клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи задоволено та призначено у справі вказану експертизу. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2015р. у зв'язку з поверненням матеріалів справи з висновком експерта, поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2015р. (суддя Добреля Н.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2015р. (судді Медуниця М.Є., Россолов В.В., Шепітько І.І.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 808552,57грн. пені, 191436,72грн. 3% річних та 389232,87грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення пені в розмірі 808552,57грн., комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати в частині стягнення пені в розмірі 808552,57грн. та в скасованій частині прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені на 90% стягнувши з відповідача пеню в розмірі 80855,25грн., в частині стягнення решти пені в розмірі 727697,45грн. відмовити.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3031-БО-32 (далі-договір).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 5920,741 тис. куб. м.

Ціну за 1000 куб. м природного газу сторони обумовили в п.п.5.1, 5.2 договору.

Згідно із п.3.2 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві, у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Порядок здійснення оплати передбачений пунктом п.6.1 договору, відповідно до якого, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п.6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно із п.9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє у частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання п.2.1 договору позивачем протягом січня-квітня 2013 року та жовтня-грудня 2013 року передано відповідачу природний газ на загальну суму 20283359,99грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 26.09.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р.

Вказані акти підписані сторонами, скріплені їх печатками та погоджені газотранспортним підприємством.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався в повному обсязі, про що свідчать довідки позивача, однак в порушення п.6.1 договору оплату поставленого природного газу здійснював несвоєчасно, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 808552,57грн., інфляційних нарахувань у розмірі 389232,87грн. та 3% річних у розмірі 191436,72грн.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.