Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №913/610/15

Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №913/610/15

12.02.2017
Автор:
Переглядів : 155

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 913/610/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г.- головуючого, Коробенка Г.П. (доповідач), Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради Луганської областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015у справі№913/610/15 Господарського суду Луганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив"доСєвєродонецької міської ради Луганської областіпровизнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земліза участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди від 05.07.2011 №441290004000162 (дата державної реєстрації 08.07.2011 за №441290004000162) до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2000 №49 з моменту її укладення.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.10.2015 у справі № 913/610/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Сєвєродонецька міська рада Луганської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 14.12.1999 № 2360 між сторонами у справі 26.05.2000 укладено договір оренди земельної ділянки,- землі промисловості (під виробничу базу), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, в районі виробничої бази ВАТ "Об'єднання Склопластик", загальною площею 0,4544 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 329848,96 грн.

Договір укладено на 50 років строком по 25 травня 2050 року включно (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 3298 грн. 49 коп. на рік.

Пунктом 4 договору передбачено, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін.

На час укладення сторонами вищевказаного договору діяла нормативна грошова оцінка земель, затверджена рішенням Сєвєродонецької міської ради від 19.01.1998 № 1212 "Про затвердження грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецька, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка".

На підставі рішень сесії Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, селища Воєводівка" та від 28.04.2011 № 516 "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" сторонами у справі укладено додаткову угоду від 05.07.2011 № 441290004000162, якою змінено:

- абзац 4 розділу 1 "Предмет оренди" змінили на: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:03:002:0010 становить 657425 грн. 92 коп.";

- абзац 1 та 2 розділу 2.3 "Орендна плата" змінили на: "Орендна плата вноситься "Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 23009 грн. 91 коп. на рік, що складає 3,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 29584 грн. 17 коп. на рік, що складає 4,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 32871 грн. 30 коп. на рік, що складає 5,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 36158 грн. 43 коп. на рік, що складає 5,50% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2015 - 39445 грн. 56 коп. на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 по 31.12.2011 - 1917 грн. 49 коп., з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 2465 грн. 35 коп., з 01.01.2013 по 31.12.2013 - 2739 грн. 27 коп., з 01.01.2014 по 31.12.2014 - 3013 грн. 20 коп., з 01.01.2015 - 3287 грн. 13 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Згідно до п. 3 додаткової угоди вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011.

В подальшому, постановою Сєвєродонецького міського суду від 03.08.2012 у справі № 1227/3807/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої (чергової) сесії шостого скликання Сєвєродонецької міської ради від 29.03.2011 №431 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєрдонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка".

Предметом спору у даній справі є визнання недійсною зазначеної додаткової угоди від 05.07.2011 №441290004000162 (дата державної реєстрації 08.07.2011 за №441290004000162) до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2000 №49 з моменту її укладення.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст