ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2017 року Справа № 905/2318/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач
за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на постановувід 11.10.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№905/2318/16 господарського суду Донецької області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 простягнення 11096,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 468,92 грн. заборгованості з орендної плати за березень-квітень 2014 року, 10627,24 грн. неустойки за час прострочення повернення об'єкта оренди за період з 14.04.2016 по 01.06.2016 р., на підставі статей 526, 611, 638, 785 Цивільного кодексу України, статей 180, 193, 284, 286, 291 Господарського кодексу України, статей 9, 10, 17, 18, 19, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на несплату відповідачем орендної плати за спірним договором за березень-квітень 2014 р. та наявність у останнього заборгованості у заявленій до стягнення сумі. Позивач також зазначав, що надсилав орендареві повідомлення про припинення дії договору оренди з 08.04.2016 р.; що об'єкт оренди був повернутий відповідачем за актом приймання-передачі лише 01.06.2016 р., а тому є підстави для стягнення неустойки за користування річчю, передбаченої приписами статті 785 Цивільного кодексу України.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2016 р. (суддя Матюхін В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь державного бюджету 468,92 грн. заборгованості з орендної плати та 9298,82 грн. неустойки. В іншій частині позову відмовлено через помилковість визначення дати початку нарахування неустойки.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з посиланням на приписи статей 526, 530, 759, 761, 762, 785 Цивільного кодексу України, умови спірного договору, встановив, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо внесення орендних платежів в порядку і строки, обумовлені договором, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з орендної плати у сумі 468,92 грн. за березень-квітень 2014 р.
Водночас суд встановив, що договір оренди припинив свою дію 08.04.2016 р; що об'єкт оренди після припинення дії договору оренди відповідачем був повернутий балансоутримувачу за актом приймання-передачі лише 01.06.2016 р., а відтак є правомірним нарахування і стягнення з відповідача неустойки у розмірі 9298,82 грн. згідно з приписами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
За апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області Донецький апеляційний господарський суд (судді: Попков Д.О., Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.), переглянувши рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 11.10.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.
РВФДМУ по Донецькій області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. та рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2016 р. скасувати в частині відмови у позові про стягнення 1328,42 грн. неустойки та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 785 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.04.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5590/2013.
За умовами цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення, загальною площею 179,8м2 першого поверху клуба - їдальні, які розташовані за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2, що знаходяться на балансі ВСП НАУ Слов'янський коледж НАУ (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.12.2012 р. і становить за незалежною оцінкою 191257 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва керамічних виробів (пункту 1.2 договору).
В пункті 2.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Орендна плата, відповідно до пункту 3.1 договору, визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №789, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2013 р. - 1 848,46 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 договору).
Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до пункту 3.7 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 договору).
В пункті 3.11 договору сторони обумовили, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідно до пункту 5.11 договору орендар зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). Щоквартально до 10 числа проводити з Орендодавцем звірку взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки на підставі наданих копій платіжних доручень.
Строк дії договору сторонами було встановлено в розділі 10 договору.
Сервіси для юристів