Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №920/198/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 920/198/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року у справі № 920/198/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення пені в сумі 1 968 949,10 грн., 3% річних у сумі 143 731,50 грн., та 837 628,14 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати поставленого в січні 2013 року - червні 2015 року природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 року № 03/100/13-Б.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.03.2016 року (суддя Резніченко О.Ю.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року (судді: Білецька А.М., Барбашова С.В., Істоміна О.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 12.10.2016 року оголошувалася перерва до 26.10.2016 року.

У судовому засіданні 26.10.2016 року оголошувалася перерва до 09.11.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року строк розгляду касаційної скарги було продовжено на п'ятнадцять днів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.01.2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 03/100/13-Б, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

В п. 3.4. договору сторони угодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмові від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця.

Пунктом 4.4 визначено, що комерційні вузли обліку встановлюються на межі балансової належності споживачів покупця.

За умовами п. 6.1 договору, який сторони неодноразово змінювали, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ, здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Пунктом 2 додаткової угоди № 15 від 19.05.2015 року припинено дію договору купівлі-продажу від 04.01.2013 року № 03/100/13-Б в частині поставки газу з 01.07.2015 року, а пунктом 2 цієї додаткової угоди ст. 11 договору викладено в наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 1 січня 2013 року, і діє в частині реалізації до 30 червня 2015 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення".

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору в період з січня 2013 року по червень 2015 року згідно з актами приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи, покупець продав, а покупець прийняв природний газ на загальну суму 246 632 926,32 грн., які покупець сплатив, однак за твердженням позивача, з порушенням встановлених договором строків.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення пені, інфляційних сум та 3% річних у зв'язку з порушенням виконання зобов'язання з оплати одержаного природного газу.

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові в частині стягнення 3 % річних та інфляційних сум обгрунтовано безпідставністю таких вимог, оскільки невиконання відповідачем грошового зобов'язання у строки, встановлені договором відбулось через прострочення кредитора (позивача), яким не доведено своєчасного підписання та повернення відповідачу актів приймання-передачі газу, з моментом підписання яких пов'язано здійснення остаточних розрахунків за поставлений газ згідно з умовами договору. Відсутність правових підстав для стягнення пені суди обгрунтували доведеністю відповідачем відсутності своєї вини у порушенні грошового зобов'язання.

За положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.