ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 917/608/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2016та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016у справі№ 917/608/16Господарського судуПолтавської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"простягнення 9 997 052,15 грн.за участю представників:
позивача - Онищенко І.П., довір. № 138/16 від 01.02.2016
відповідача - Куришкіна К.В., довір. № 29 від 03.08.2016
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.06.2016 у справі № 917/608/16 (суддя Тимошенко К.В.) частково задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач). Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (відповідач) на користь позивача 952 642,61 грн 3% річних, 8 464 721,54 грн - інфляційних втрат та 141 260,46 грн судового збору. Відмовлено в частині стягнення 281 254,58 грн - інфляційних та 298 433,42 грн - 3% річних, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 917/608/16 (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді: Барбашова С.В., Істоміна О.А.) залишено без змін рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2016 у справі № 917/608/16.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.06.2016, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 917/608/16 в частині відмови у стягненні 281 254,58 грн. інфляційних втрат та 298 433,42 грн - 3 % річних, в іншій частині рішення та постанову залишити без змін.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що судами необґрунтовано відмовлено позивачеві у стягненні інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу, яка погашена відповідно до спільних протокольних рішень.
Крім того, позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм статті 534 Цивільного кодексу та статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
09.11.2016 від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 у справі № 18/1407/12 задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення заборгованості за поставлений по договору № 06/10-1995 природний газ, присуджено до стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь ДП "Газ України" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 14 089 569,54 грн основного боргу, 1 064 579,70 грн - пені, 656 812,52 грн - інфляційних, 592 921,91 грн - 3% річних та 64 380,00 грн судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 18/1407/12 апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" залишено без задоволення, задоволено клопотання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про зменшення розміру пені та змінено рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2014 в частині суми пені, що стягується - пеню зменшено до 532 289,85 грн.
Ухвалою Господарським судом Полтавської області 08.09.2015 розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 18/1407/12 щодо стягнення заборгованості в сумі 15 571 593,82 грн. на три роки рівними щомісячними платежами згідно графіку. Вказана ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 у справі № 18/1407/12.
Судами при розгляді справи № 18/1407/12 встановлено, що 20.12.2010 між ДК "Газ України" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (покупець) укладено договір поставки природного газу № 06/10-1995, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити поставлений природний газ на умовах цього договору. Між сторонами укладено додаткові угоди до даного договору від 20.12.2010, 28.01.2011, від 04.04.2011, від 12.04.2011, від 25.06.2011. На момент звернення з позовом до суду та розгляду вказаної справи, сума основного боргу ПАТ "Лубнигаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" складала 14 089 659,54 грн.
Дочірня компанія "Газ України" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про стягнення 9 997 052,15 грн в тому числі: 8 745 976, 12 грн. інфляційних втрат та 1 251 076,03 грн - 3% річних.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, частково задовольнив позовні вимоги позивача.
Судові рішення мотивовані тим, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Публічним акціонерним товариством "Лубнигаз", Публічним акціонерним товариством "Газ України" та Публічним акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, зокрема Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департамент фінансів Полтавської облдержадміністрації, Публічне акціонерне товариство "Лубнигаз", Публічне акціонерне товариство "Газ України" та Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписали спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від № 2586/ГУ від 20.11.2015 на суму 865 202,03 грн, № 2963/ГУ від 17.12.2015 на суму 432 544,27 грн, №317/ГУ від 22.01.2016 на суму 432 544,27 грн, № 771/ГУ від 24.02.2016 на суму 432 544,27 грн., № 1051/ГУ від 21.03.2016 на суму 432 544,27 грн, №1282/ГУ від 19.04.2016 на суму 432 544,27 грн, № 1602/ГУ від 20.05.2016 на суму 432 544,27 грн.
Зазначені спільні протокольні рішення є багатосторонніми правочинами (договорами), якими змінені порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору від 20.12.2010 № 06/10-1995.
Відповідно до вказаних спільних протокольних рішень відповідач перерахував позивачеві кошти на загальну суму 3 460 467,65 грн, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень № 23 від 23.11.2015, № 26 від 18.12.2015, № 4 від 25.01.2016, № 7 від 25.02.2016, № 10 від 22.03.2016, № 12 від 21.04.2016, № 15 від 23.05.2016.
Суди посилаються на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13, від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 09.09.2014 у справі № 5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 та від 16.09.2014 у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, в яких Верховний Суд України зазначив, що умовами договору про організацію взаєморозрахунків передбачалось не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору про постачання газу; що договір про організацію взаєморозрахунків не передбачав можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань та підстав для інших грошових вимог та оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків, то строки виконання зобов'язання відповідачем дотримано, а тому підстав для застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не було. Для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.
Також суди попередніх інстанцій вказують на те, що при нарахуванні річних та інфляційних позивачем не врахована оплата відповідачем основного боргу згідно платіжного доручення № 1436 від 30.10.2015 на суму 432 544,27 грн, в зазначеному платіжному дорученні відповідачем вказано призначення платежу: "Погашення суми боргу по дог. поставки прир. газу № 06/10-1995 від 20.12.2010, зг. ухвали Господ. суду Полт. обл. від 08.09.2015".
Сервіси для юристів