Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №917/1906/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 917/1906/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Євсікова О.О., Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк"на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2016та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016у справі№ 917/1906/15Господарського судуПолтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Імексбанк"доСпоживчого товариства "Котл Транс"третя особаОСОБА_4прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників:

позивача: Литовченко С.М., дов. від 06.09.2016;

відповідача: ОСОБА_6, дов. від 01.09.2016;

третьої особи: ОСОБА_6, дов. від 30.09.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.02.2016 у справі №917/1906/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Сірош Д.М., судді - Іванко Л.А., Кульбако М.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді - Істоміна О.А., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Полтавської області від 02.02.2016 у справі №917/1906/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (Кредитор) та ОСОБА_4 (Позичальник) 30.10.2007 укладено договір кредиту № 662, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поверненні, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 25000,00 доларів США зі сплатою 14% річних.

Пунктом 1.1.1 договору визначено порядок погашення суми основної заборгованості, а саме, основна сума заборгованості погашається по 25-е число кожного місяця, згідно погодженого в договорі графіку погашення заборгованості.

Кінцевий термін погашення кредиту - 28.10.2010: щомісячно, починаючи з травня 2008 року по 28 жовтня 2010 року по 830,00 доларів США.

Згідно з п. 2.1 договору, видача кредиту проводиться шляхом надання готівкових коштів з позичкового рахунку Позичальника та/або оплати з позичкового рахунку розрахункового документа Позичальника. Моментом (днем) надання кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку Позичальника (п. 2.2 договору).

В п. 2.7 договору передбачено, що Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку Позичальника або з будь-яких інших рахунків Позичальника, що становлять суму кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та інших грошових зобов'язань Позичальника перед Кредитором, за умови настання строків виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 3.2.8 договору, Кредитор має право здійснювати договірне списання коштів з відповідного рахунку Позичальника у відповідності до вимог чинного законодавства України при настанні терміну погашення заборгованості за кредитним договором.

Додатковою угодою від 30.06.2009 № 4 сторонами внесено зміни до кредитного договору, зокрема, до пункту 1.1 кредитного договору, виклавши даний пункт в наступній редакції: "Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поверненні, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 25000,00 доларів США (станом на 30.06.2009 залишок - 20020,00доларів США, що у перерахунку становить 153153,00 грн, а починаючи з 30.06.2009- 153153,00 грн зі сплатою 16% річних, а починаючи із 30.06.2009 - 21% річних".

Також, додатковою угодою № 4 сторони внесли зміни до п.п. 1.1.1 договору, а саме графіку погашення кредиту, згідно якого щомісячно, по 25-е число включно число кожного місяця, починаючи із травня 2008 року та до жовтня 2008 року, Позичальник повинен погашати по 830,00 доларів США; щомісячно, по 25-е включно число кожного місяця, починаючи із жовтня 2009 року та до вересня 2010 року, погашати по 11800,00 грн; до 28.10.2010 погасити залишок заборгованості в сумі 11553,00 грн.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань боржника, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони укладають договір застави.

На виконання умов договору, 30.10.2007 між позивачем (Заставодержатель) та СП "Котл транс" (Заставодавець) укладено договір застави №662, за умовами якого Заставодавець передав у заставу Заставодержателю рухоме майно, а саме, автомобіль RENAULT Premium, 1998 року випуску, колір - сірий, тип - сідловий тягач-Е, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, видане 20.07.2004р. Зіньківським МРЕВ ДАЇ УМВС України в Полтавській області.

Згідно з п. 1.2 договору застави, Заставодавець передав Заставодержателю в заставу майно з метою забезпечення своєчасного, повного виконання зобов'язань Позичальником - ОСОБА_4 за договором кредиту від 30.10.2007 №662.

Заставлене майно оцінене сторонами в сумі 160000,00 грн (п. 1.3 договору застави №662).

Відповідно до п. 3.4, Заставодержатель має право за рахунок предмета застави задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена в договорі кредиту, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Згідно з п. 4.1. договору, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, якщо на момент терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань по договору кредиту від 30.10.2007 № 662 вони не будуть виконані.