Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №916/1139/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 916/1139/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", м. Одесана постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", м. ОдесадоКомунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 "БАРВІНОК" Ізмаїльської міської ради Одеської області, м. Ізмаїл, Одеська обл.простягнення 16 242, 51 грн.

за участю представників

позивача: Кулинич К.С.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (далі за текстом - ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку зі сплатою під час розгляду спору основної суми боргу) до комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 "БАРВІНОК" Ізмаїльської міської ради Одеської області (далі за текстом - комунальний дошкільний навчальний заклад № 32 "БАРВІНОК") про стягнення за Договором на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) 9 566, 72 грн. пені, 664 грн. 3 % річних, 6 011, 79 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу ясла-садок № 32 "БАРВІНОК" на користь ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" 2 000 грн. пені, 664 грн. 3 % річних, 716, 93 грн. інфляційних втрат та судовий збір; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства своєчасно не розрахувався за отриманий у спірний період газ, у зв'язку з чим нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних за порушення зобов'язання є правомірним; водночас, судами використане право, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо зменшення розміру пені та здійснено перерахунок інфляційних втрат, які задоволено до стягнення лише за березень 2016 року як розрахованих з дотриманням законодавчих вимог.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 року в частині відмови у стягненні пені та інфляційних втрат і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Комунальним дошкільним навчальним закладом № 32 "БАРВІНОК" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Судове засідання 09.11.2016 року проводилось в режимі відеоконференції за клопотанням ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", яке ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2016 року задоволено.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 року - скасувати в частині відмови у стягненні пені та інфляційних втрат і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог у повному обсязі.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2016 року ТОВ "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (постачальник) та комунальним дошкільним навчальним закладом № 32 "БАРВІНОК" (споживач) укладено Договір № 019032 на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 2.1, 3.4, 3.7, 3.8, 5.5 якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених цим Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі природного газу, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року, у тому числі по місяцях: 6592 тис. куб.м. у січні, 7004 тис. куб.м. у лютому, 2692 тис. куб.м. у березні, 4635 тис. куб.м. у листопаді, 9631 тис. куб.м. у грудні. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100 % вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку-фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В п. 11.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016 року, а в частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.

Позивачем у період з січня 2016 року по березень 2016 року поставлено природний газ на загальну суму 149 458, 03 грн., що підтверджується Актами прийому-передачі природного газу по Договору № 019032 та не заперечується відповідачем.

Судами також встановлено, що виставлені рахунки-фактури за січень 2016 року від 25.01.2016 року на суму 71 692, 94 грн., за лютий 2016 року від 26.02.2016 року на суму 35 060, 38 грн., за березень 2016 року від 30.03.2016 року на суму 42 704, 71 грн., а всього на загальну суму 149 458, 03 грн. оплачені відповідачем з порушенням умов п. 5.5 Договору, у зв'язку з чим позивачем здійснено нарахування на основну суму заборгованості, яка оплачена відповідачем лише 28.04.2016 року (під час розгляду справи), 9 566, 72 грн. пені, 664 грн. 3 % річних та 6 011, 79 грн. інфляційних втрат, які заявлено до стягнення у судовому поряду.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання через застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.