ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 915/390/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіНєсвєтової Н.М. (доповідач),суддів:Стратієнко Л.В., Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016у справі№ 915/390/16 господарського суду Миколаївської області за позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед"" простягнення 872 132,05 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Ревенко О.В.,
відповідача: Лях Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" про стягнення 872 132,05 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.06.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 915/390/16 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 та рішення місцевого господарського суду від 01.06.2016 скасувати, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, У господарському віданні Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" знаходиться причал №10, який розташований за адресою: м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 11671223 від 28.10.2013.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" є портовим оператором морського порту Миколаїв, про що свідчить витяг з Реєстру морських портів України, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру морських портів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №496. Вказаний Реєстр розміщений на офіційному сайті державного підприємства "Адміністрація морських портів України", доступ до відомостей Реєстру є відкритим та безоплатним.
Судами також встановлено, що 10.07.2013 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Южная Стівідорінг Компані Лімітед" було укладено договір про встановлення сервітуту А5-А.
Згідно з преамбулою договору сервітуту цей договір укладено у зв'язку з необхідністю виконання користувачем комплексу робіт і послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (навантажувально-розвантажувальних робіт) через причал №10 та з використанням причальної інфраструктури (залізничні колії та підкранові колії), а також забезпечення володільцем можливості користування користувачем вказаними причалами та причальною інфраструктурою.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 10.07.2013 сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, який розташований за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23.
Сервітут встановлюється для можливості здійснення користувачем навантажувально-розвантажувальних робіт через причал з використанням причальної інфраструктури. Видом права сервітуту є право користування майном (причалом та причальною інфраструктурою) згідно з "Планом-схемою причалу №10 та причальної інфраструктури" (додаток №1, який є невід'ємною частиною цього договору), наступною довжиною:
- причал №10 (інв. №1031037) - 208,0 м.п, технологічна ширина 14,80 м.п;
- залізничні колії №№33, 36 (інв. №№1031083, 1031084) - 416,00 м.п;
- підкранові колії (інв. №1031066) - 208,0 м.п у дві нитки (п.п.2.1, 3.1 договору від 10.07.2013).
Пунктом 3.2 договору сервітуту визначено, що сервітут полягає у можливості вільного та безперешкодного користування користувачем причалом та причальною інфраструктурою, визначених вище у пункті 3.1 даного договору.
У пунктах 4.1, 4.2 договору від 10.07.2013 передбачено, що зміст права сервітуту полягає у наданні права користування причалом та причальною інфраструктурою згідно з пунктом 3.1 договору; сервітут є строковим та оплатним.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 договору від 10.07.2013 сервітут встановлений за даним договором є речовим правом користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України; сервітут не позбавляє володільця, щодо якого він встановлений, права володіння та користування причалом та причальною інфраструктурою.
Сторонами у пунктах 5.1-5.7 договору сервітуту узгоджено розмір плати за користування сервітутом причалом №10 та причальною інфраструктурою, а також порядок проведення розрахунків.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін та діє протягом 10 (десяти) років з набуття чинності (п.14.1 договору від 10.07.2013).
Додатковими угодами №1 від 08.08.2013 та від 02.07.2015 до договору від 10.07.2013 №А5-А сторонами внесено зміни в частині розміру та порядку внесення плати за сервітут, порядку проведення розрахунків, режиму експлуатації тощо.
Сервіси для юристів