Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №914/1542/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 914/1542/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Куровського С.В., Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційні скарги 1. ліквідатора публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" Кмити Р.І., м.Львів 2. публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київна постанову від 19.09.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 914/1542/15 господарського суду Львівської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект ЛТД", м.Київпро банкрутствопублічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів"голова комітету кредиторів гр. ОСОБА_7в судовому засіданні взяли участь представники:

ліквідатор Кмита Р.І. ліквідатора Кмити Р.І. ОСОБА_8 ПАТ "Юнікон" ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" ПАТ "Укргазбанк" ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ще дев'ятнадцять кредиторів ПАТ "ВТБ Банк"посвідчення арбітражного керуючого Авдєєнко В.В., довір.; ОСОБА_13, довір; ОСОБА_14, довір.; ОСОБА_15, довір.; ОСОБА_16, довір., ОСОБА_17, довір.; ОСОБА_18, довір.; ОСОБА_14, довір.; ОСОБА_14, довір.; ОСОБА_19, довір.; ОСОБА_20, довір.;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.06.2015 (суддя Чорній Л.З.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект ЛТД" (далі - ТОВ "Укравтокомплект ЛТД", ініціюючий кредитор) порушено справу № 914/1542/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (далі - ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", боржник) у порядку ст.ст. 1, 2, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство), призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Кмиту Р.І. та зобов'язано його вчинити певні дії.

Ухвалою від 16.10.2015 введено процедуру санації боржника, керуючим санації призначено арбітражного керуючого Кмиту Р.І. та інше.

Постановою господарського суду Львівської області від 09.08.2016, з поміж іншого, в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" про припинення провадження у справі № 914/1542/15 відмовлено, боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кмиту Р.І.

01.08.2016 кредитор ОСОБА_21 не погоджуючись з ухвалою підготовчого засідання від 17.06.2015 звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив зазначену ухвалу скасувати та припинити провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів". Скарга мотивована безпідставним порушенням справи про банкрутство боржника з огляду на відсутність ознаки безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Укравтокомплект ЛТД".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Матущак О.І., Бонк Т.Б.) апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_21 задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 17.06.2015 у справі № 914/1542/15 скасовано, провадження у справі про банкрутство ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" припинено.

Скасовуючи ухвалу підготовчого засідання від 17.06.2015 та припиняючи дане провадження у справі, суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність вимог ініціюючого кредитора, з огляду на те, що ініціюючим кредитором до подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відступлено право вимоги до боржника на користь ОСОБА_24

Суд зазначив, що дійсність угоди про відступлення права вимоги підтверджується обставиною, що разом з заявою про порушення провадження у справі ініціюючим кредитором подано копії, а не оригінали первинних документів.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор боржника Кмита Р.І та публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк", кредитор) звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати. Касаційні скарги мотивовані порушенням судом норм матеріального права, а саме ст. ч. 2 ст. 83 Закону про банкрутство, оскільки провадження у справі про банкрутство після винесення постанови про визнання боржника банкрутом не може бути припинено з огляду на відсутність ознак неплатоспроможності боржника.

Окремо ліквідатор зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно встановлено факт здійснення правонаступництва на момент укладення договору від 22.04.2015 № 22/04/15 про відступлення права вимоги між ініціюючим кредитором та ОСОБА_24, оскільки передача безспірної вимоги (вимоги на підставі судового рішення) вважається переданою з моменту прийняття відповідним судом рішення про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вказаною статтею визначено, що безспірні вимоги кредиторів підтверджуються судовим рішенням, що набрало законної сили і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з ч. 2. ст. 11 Закону про банкрутство, що діяла на момент звернення ініціюючого кредитора до господарського суду, до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, додаються докази того, що сума безспірних вимог кредитора сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

При цьому ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство у якості однієї з підстав для повернення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство передбачає не подання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відтак, заява ініціюючого кредитора, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, повинна містити саме оригінали, а не копії документів, що підтверджують його грошові вимоги до боржника та їх безспірний характер.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ініціюючий кредитор разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника подав копії документів, що підтверджують безспірність його грошових вимог до ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", а саме копії рішень господарського суду Львівської області від 21.08.2012 у справі № 5015/3176/12 та від 07.09.2012 у справі № 5015/3177/12, копії постанов про відкриття виконавчого провадження відповідно від 21.01.2013 № 36113138 та від 12.12.2012 № 35634737.

У зв'язку з чим, ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2015 про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство було зобов'язано ініціюючого кредитора надати суду докази безспірності грошових вимог (рішення суду, виконавчий документ чи розрахунковий документ).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому колегія суддів зазначає, що процедура банкрутства є стадією процесу правосуддя та продовженням виконавчого провадження, тому з урахуванням імперативних приписів Закону про банкрутство до заяви ініціюючого кредитора подаються саме оригінали доказів безспірності його грошових вимог до боржника.

Крім того, вказана вимога Закону про банкрутство обумовлена можливістю існування тільки однієї справи про банкрутство, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі про

банкрутство, якщо у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника.

Отже, з огляду на приписи статей 34, 35 ГПК України, які у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням ст. 41 цього Кодексу, копії судового рішення та виконавчого документу не може бути доказом безспірності грошових вимог до боржника та, відповідно, підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.