Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №910/5138/16

Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №910/5138/16

09.02.2017
Автор:
Переглядів : 329

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/5138/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівКартере В.І. Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовичана рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 17.05.2016 Київського апеляційного господарського суду 19.09.2016у справі Господарського суду№ 910/5138/16 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра ВікторовичадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД"провизнання нікчемного договору недійсним

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Кошарський О.В.;- відповідача Кондратюк А.В.;ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" про визнання недійсним нікчемного договору банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 144-10-2013 від 21.10.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 у справі № 910/5138/16 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 (колегія суддів у складі: Майданевич А.Г. - головуючий суддя, судді Корсакова Г.В., Сулім В.В.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 910/5138/16, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 910/5138/16 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Частиною 1 статті 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 21.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД" було укладено договір банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 144-10-2013.

Згідно із п. 1.3 даного договору за користування депозитом банк сплачує вкладнику проценти із розрахунку 19,3 процентів річних, якщо інше не передбачене умовами цього договору.

28.02.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9, яким в ПАТ "Брокбізнесбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію на період з 03.03.2014 до 02.06.2014 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014 розпочато ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014 та призначено уповноваженою особою на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасово адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11.06.2014 до 10.06.2015.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 21.05.2015 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" строком на один рік до 10.06.2016 включно.

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсним нікчемного договору банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 144-10-2013 від 21.10.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в договорі банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 144-10-2013 від 21.10.2013, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 09.06.2013) передбачено надання пільг Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал Інвест ЛТД", а саме: встановлена процентна ставка в розмірі 19,3 річних, яка не відповідає внутрішнім стандартам АТ "Брокбізнесбанк" (встановлено процентну ставку в розмірі 17,5%), що підтверджується витягом з протоколу № 52092сл/009-01 засідання Комітету по управлінню активами і пасивами АТ "Брокбізнесбанк" від 03.06.2013, в яким затверджено та встановлено з 05.06.2013 процентні ставки за банківськими продуктами "Депозит "Стандарт", "Депозит "Стандарт Плюс", "Депозит "Швидкий", "Депозит "Максимум", "Депозит "Накопичувальний", "Депозит "Мобільний", "Депозит "Зручний".

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину (як оспорюваного, так і нікчемного) кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції від 09.06.2013) договори (правочини) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема, договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку.

Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, пунктом 2.1 розділу 3 положення про Комітет по управлінню активами і пасивами АТ "Брокбізнесбанк", затвердженого постановою Правління АТ "Брокбізнесбанк від 11.07.2013 № 07-11/5, передбачено, що на Комітет покладається виконання функцій, зокрема встановлення індивідуальних процентних ставок за окремими категоріями клієнтів.

Згідно із витягом з протоколу № 96075/008-1 засідання Комітету по управлінню активами і пасивами АТ "Брокбізнесбанк" від 18.09.2013 прийнято рішення надати повноваження члену Правління Каменяру Сергію Володимировичу (в разі відсутності - директору департаменту казначейських операцій Сахарову Юрію Дмитровичу) та директору фінансово-аналітичного департаменту Гарачуну Василю Володимировичу (в разі відсутності - начальнику управління внутрішнього фінансово-економічної звітності Лібіху Євгенію Олександровичу) на прийняття рішень щодо встановлення індивідуальних відсоткових ставок по всіх видам строкових вкладів юридичних та фізичних осіб, а також встановлення індивідуальної ставки FTP по вищезазначеним угодам.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст