Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №910/2031/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/2031/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддів Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"на постанову та рішення Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 Господарського суду м. Києва від 18.04.2016у справі № 910/2031/16 Господарського суду м. Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"до 1) Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ"простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаМіщенко М.В.- - відповідача-1Ткаченко С.В.- - відповідача-2не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" про стягнення 10 706 143 287, 00 грн., з яких: 5 191 546 432, 65 грн. основного боргу; 2 950 336 056, 36 грн. пені; 238 128 113, 35 грн. 3 % річних; 2 326 1325 684, 73 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 в частині розрахунків за поставлений товар.

Відповідач визнав позов частково, посилаючись на те, що позивач невірно визначив суму основного боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 (головуючий Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) у справі № 910/2031/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" основний борг в сумі 5 191 526 432,65 грн., пеню в сумі 437 385 554,08 грн., 3 % річних в сумі 155 395 326,15 грн., судовий збір в сумі 111 676,11 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" основний борг в сумі 20 000, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись частково з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції (з урахуванням заяви про уточнення касаційної скарги, яка залучена до матеріалів справи та врахована судом).

Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги касатор, серед іншого, посилається на те, що суди попередніх інстанцій не перевірили період нарахування, розмір та базу нарахування пені та 3 % річних в контррозрахунку відповідача-1 та помилково обмежили період нарахування пені 6 місяцями.

Також до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить їх скасувати в частині стягнення 5 191 546 432, 65 грн. основного боргу та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 2 565 675 769, 84 грн. основного боргу, в іншій частині - залишити без змін.

Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги касатор посилається на те, що суди попередніх інстанцій невірно визначили суму основного боргу, оскільки не врахували, що остаточна сума гривневого зобов'язання визначається відповідно до офіційного курсу НБУ на дату здійснення платежу, а не на дату вимоги позивача про сплату відповідної суми.

01.11.2016 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" надійшли додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

04.11.2016 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" надійшли додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

09.11.2016 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" надійшла заява про визнання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" з урахуванням змін від 09.11.2016, яка залучена до матеріалів справи та врахована судом.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" про відкладення розгляду справи, які надійшли на адресу суду 09.11.2016, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд розглядає справу в межах строків, встановлених статтями 69, 1118 цього Кодексу, і розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, заявниками не доведено наявність підстав для відкладення розгляду справи, а їх доводи та заперечення викладені у наявних в матеріалах справи документах. До того ж, розгляд справи вже неодноразово відкладався і у заявників було достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" підлягає задоволенню, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ"(позивачем у справі), як постачальником, та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського") (відповідачем-1 у справі), як покупцем, укладено договір поставки № ГРД-01/10-5000, за умовами якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупця залізорудний концентрат, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за договором поставки, 29.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" укладено договір поруки № ПР 001-29.04.11, за умовами якого, останній зобов'язався солідарно відповідати за зобов'язаннями боржника перед кредитором належним йому майном, у т.ч. коштами. При цьому, відповідальність поручителя обмежено 20 000, 00 грн. (п. 2.3. договору поруки).

Специфікаціями №№ 8 - 18 до договору поставки сторони визначили зміст, ціну, загальну вартість, кількість товару, що підлягав поставці в спірні контрактні періоди (з 01.10.2012 по 30.06.2015), умови та строки його поставки.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору та на підставі специфікацій постачальник відвантажив покупцю товар (концентрат залізорудний) кількістю 7 309 520, 70 тонн загальною вартістю 717 208 627, 39 USD, який отримано останнім без зауважень, що підтверджено залученими до матеріалів справи залізничними накладними та актами приймання - передачі кожної партії товару, які відповідають ознакам первинних документів та оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Факт поставки та прийняття товару сторонами не заперечується.

На сплату вартості поставленого товару постачальником були виставлені відповідачу-1 рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Товар, відвантажений протягом періоду з 01.10.2012 по 22.07.2013, покупець оплатив у повному обсязі, але з порушенням встановлених строків оплати, а товар, поставлений протягом 23.07.2013 по 16.05.2015, оплатив лише частково. Так, станом на дату звернення позивача з позовом до суду, сплачено за поставлений позивачем в спірний період товар 514 522 725, 37USD.

В подальшому, покупець сплатив на користь постачальника 3 312 116, 17 грн. заборгованості за поставлений товар по рахунку-фактурі СФ-178728 від 02.10.2013, що підтверджується платіжним дорученням № 834 від 23.03.2016. Наведена сума оплати в гривнях, відповідно до умов пункту 6.2.4 договору, була зарахована позивачем як частина вартості товару, поставленого по акту приймання-передачі продукції № 178728 від 02.10.2013, а саме як оплата поставки 1168,6511 тонн товару, доларова ціна якого на день оплати склала 126 880,44 USD.

За даними обліку позивача станом на час розгляду спору в суді першої інстанції обліковується основний борг відповідача-1 в сумі 202 558 991,20 USD, яка еквівалентна 5 191 546 432,65 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 11.04.2016 (25.6298 грн. за 1 USD). Вказана сума визначена позивачем як основний борг, на який нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.