Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №909/308/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 909/308/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2016у справі№ 909/308/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання договору укладеним за участю представників:

від позивача: Дмитрук О.М.

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016 у справі № 909/308/16 (суддя Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців ВМ., Давид Л.Л.), позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" задоволено частково; визнано договір про постачання електричної енергії № 2602395 укладеним між Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на умовах проекту Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", за виключенням пункту 2.3.4 договору та додатку 11 до договору, абзацу 1 пункту 3 додатку 2 до договору, пункту 1, пункту 2, пункту 3, пункту 4 додатку 8.1 до договору, пункту 7.2 договору та додатку 3 до договору, які викладено у редакції протоколу розбіжностей від 17.03.2016, а саме:

- виключено пункту 2.3.4 договору та додаток 11 до договору № 2602395.

- абзац 1 пункту 3 додатку 2 "Порядок розрахунків": Споживач здійснює оплату у терміни визначені даним договором за попередній розрахунковий період відповідно до фактичного використання електроенергії після отримання рахунку від Постачальника. Оплата за використану електроенергію відповідно до рахунку здійснюється протягом п'яти банківських днів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Розрахунковий період вважається період, який починається з 20 числа поточного місяця та триває до 19 числа (включно) наступного місяця. Назва розрахункового періоду, вказана у додатку 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" визначається назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.

- пункт 1 додатку 8.1 до договору: Балансова належність електромереж та установок: Постачальника - ЛЕП-0.4 кВ від ТП-52, ТП-52, ЛЕП-6кВ (пр.РП-2-1) ПС "Коломия", кабельний ввід від опори № 34 до приладу обліку. Споживача - Прилад обліку та все електрообладнання магазину.

- в редакції відповідача пункт 2 додатку 8.1. до договору: Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж і установок встановлюється: на контактних з'єднаннях автоматичного вимикача перед приладом обліку Споживача.

- в редакції відповідача пункту 3 додатку 8.1 до договору: Постачальник несе відповідальність за: ЛЕП-0.4кВ від ТП-52, ТП-52, ЛЕП-6кВ (пр.РП-2-1) ПС "Коломия", кабельний ввід від опори № 34 до приладу обліку.

- в редакції відповідача пункт 4 додатку 8.1 до договору: Споживач несе відповідальність за: Прилад обліку та все електрообладнання магазину.

- пункт 7.2 договору та додаток 3 до договору № 2602395 виключено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 у справі № 909/308/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та визнати укладеним договір про постачання електричної енергії № 2602395, на умовах ПАТ "Прикарпаттяобленерго".

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 26 Закону України "Про електроенергетику", статей 275, 277 Господарського кодексу України, розділу 5, пункту 6.6. Правил користування електричною енергією, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 29.02.2016 на адресу філії Публічного акціонерного товариства АТ "Прикарпаттяобленерго" Коломийський МРЕМ надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про проведення технічного огляду електроустановки, укладення договору про постачання електричної енергії та підключення електроустановки.

29.02.2016 між АТ "Прикарпаттяобленерго" Коломийський МРЕМ та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 підписано акт обстеження схеми електропостачання об'єкта споживача електричної енергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачем направлено відповідачу два примірника проекту договору № 2602395 про постачання електричної енергії.

17.03.2016 філією ПАТ "Прикарпаттяобленерго" Коломийський МРЕМ отримано від відповідача один примірник підписаного договору № 2602395 про постачання електричної енергії з двома примірниками протоколу розбіжностей до нього.

Розглянувши запропонований відповідачем протокол розбіжностей до договору та вважаючи, що умови даного протоколу розбіжностей суперечать вимогам Правил користування електричною енергією, позивач вернувся з позовом про визнання договору про постачання електричної енергії № 2602395, укладеним на умовах Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго".

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, частково визнаючи договір укладеним на умовах проекту Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", за виключенням пункту 2.3.4. договору та додатку 11 до договору, абзацу 1 пункту 3 додатку 2 до договору, пункту 1, пункту 2, пункту 3, пункту 4 додатку 8.1. до договору, пункту 7.2. договору та додатку 3 до договору, які виклав в редакції протоколу розбіжностей від 17.03.2016, виходив з того, що

(1) перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем (відповідачем) є відсутніми; середньомісячні договірні обсяги споживання електричної енергії відповідачем становлять 350 кВт х год., а отже, зобов'язань щодо внесення плати за перетікання реактивної електроенергії між сторонами не виникає, тому виключення п. 2.3.4 договору за пропозицією відповідача є обґрунтованим;

(2) спосіб розрахунку у формі попередньої оплати відповідає Правилам користування електричною енергією, однак не виключає можливості встановлення іншого, передбаченого законодавством способу оплати, у зв'язку із чим викладено абз. 1 п. 3 додатку 2 "Порядок розрахунків" в редакції відповідача;

(3) сторонами не підписано акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін; акт обстеження електропостачання об'єкта споживача електричної енергії від 29.02.2016 не свідчить про балансову належність кабельного вводу відповідачу; у користуванні попереднього споживача електричної енергії по даному об'єкту (магазину) знаходилась більша площа землі, ніж передана згідно договору дарування від 18.02.2016 відповідачу, а тому відсутні беззаперечні докази знаходження кабельного вводу від опори № 34 до приладу обліку на балансі саме відповідача, у зв'язку із чим пункти 1, 2, 3, 4 додатку 8.1 до договору викладено в редакції відповідача та виключено також і п. 7.2 договору з тих підстав, що втрати електроенергії у ділянці електричної мережі від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку у такому випадку відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.