Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №909/1056/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 909/1056/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Жукової Л.В., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постанову та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 року Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 року у справі Господарського суду№ 909/1056/15 Івано-Франківської областіза заявою 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 2. Приватного підприємства "Вестхім"доВідкритого акціонерного товариства "Пресмаш"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Промислова інвестиційна група транспортного машинобудування Інтер Кар Груп"- Холошин А.О.,

ПП "Вестхім" - Савченко С.І.,

ДПІ у м. Івано-Франківську - Ковтун Н.О.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) ухвалою від 22 грудня 2015 року у справі № 909/1056/15, з поміж іншого, задовольнив частково заяву ОСОБА_4, визнаючи грошові вимоги в сумі 28 524,34, як вимоги першої черги, та 60 495,86 грн., як вимоги четвертої черги, та заяву Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та визнав грошові вимоги в розмірі 2 436,00 грн., як вимоги першої черги, в розмірі 2 166 148,46 грн., як вимоги другої черги, в розмірі 3 946 447,09 грн., як вимоги третьої черги, в розмірі 2 156 429,67 грн., як вимоги шостої черги.

Постановою від 13 квітня 2016 року Львівський апеляційний господарський суд (судді: Гриців В.М. - головуючий, Мельник Г.І., Хабіб М.І.) ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2015 року у справі № 909/1056/15 в частині перегляду кредиторських вимог ОСОБА_4 та Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2015 року у справі № 909/1056/15 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_4 в сумі 33 470,79 грн. збитків від інфляції, 5 078,69 грн. 3% річних, 123 278,22 грн. нарахованої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 50 992,78 грн. компенсації за порушення строків виплати та визнати зазначені вимоги із включення останніх до реєстру вимог кредиторів; а також скасувати визнані грошові вимоги ДПІ у м. Івано-Франківську в розмірі 3 946 447,09 грн. як вимог третьої черги та прийняти нове рішення, яким в цій частині у визнанні зазначених грошових вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство), ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 612, 625 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" порушене Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 05 жовтня 2015 року за загальною процедурою на підставі заяв кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" і приватного підприємства "Вестхім". Цією ж ухвалою суд увів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Стадника Андрія Любомировича.

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" здійснено 06 жовтня 2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 23559.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання та в порядку встановленому ст. 23 Закону про банкрутство, в межах тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з урахуванням заяви, якою змінено грошові вимоги, до місцевого суду звернувся кредитор ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника ВАТ "Пресмаш" у загальній сумі 303 158,31 грн., з яких 64 249,49 грн. - підзвітні суми, 33 470,79 грн. - інфляційні, 5 078,69 грн. - 3% річних, 26 088,34 грн. - сума заборгованої заробітної плати, 123 278,22 грн. - сума нарахованої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 50 992,78 грн. - компенсація за порушення строків вплати.

Господарський суд Івано-Франківської області, висновки якого в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 підтримав і суд апеляційної інстанції, на підставі наданих доказів визнав частково грошові вимоги ОСОБА_4 до боржника - у сумі 86 584,20 грн. (28 524,34 грн. заборгована заробітна плата, 60 495,86 грн. - підзвітні суми). Решту грошових вимог суд відхилив.

Судами встановлено, що заборгованість боржника перед ОСОБА_4 по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 18 грудня 2014 року до 30 вересня 2015 року у сумі 26 088,34 грн. та заборгованість по рахунку "розрахунки з підзвітними особами" станом на 30 вересня 2015 року у сумі 60 495,86 грн. підтверджується первинними документами, авансовими звітами та довідками боржника, що узгоджується з вимогами чинного законодавства та правомірно задоволено судами.

Разом з тим, на заборговану суму по рахунку "розрахунки з підзвітними особами" ОСОБА_4 на підставі ст. 625 ЦК України нарахував 33 470,79 грн. - інфляційних збитків і 5 078,69 грн. - три проценти річних.

Відмовляючи у задоволенні зазначених вимог суди виходили з того, що нарахування на підставі ст. 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання у цивільних правовідносинах. У цьому ж випадку відносини ОСОБА_4 із ВАТ "Пресмаш" є трудовими, тому законні підстави для визнання означених сум відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення зазначених грошових вимог, врахувавши наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Відносини між кредитором та боржником щодо стягнення суми заборгованості по рахунку "розрахунки з підзвітними особами" за своєю правовою природою є трудовими, та пов'язані з використанням коштів, наданих на відрядження або під звіт, які відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати входять до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці і, відповідно, не є грошовими зобов'язаннями в розумінні цивільного та господарського законодавства.

Відтак, суди дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні грошових вимог в частині нарахування 33 470,79 грн. - інфляційних збитків і 5 078,69 грн. - трьох процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 910/14120/14 та від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7.