Постанова ВГСУ від 09.11.2016 року у справі №904/455/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/455/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідача),суддівАлєєвої І.В., Коробенка Г.П.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ОТКОС"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід12.07.2016у справі№904/455/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ОТКОС"доДніпропетровської міської радипропоновлення договорів оренди землі та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ОТКОС" (далі - позивач) просило визнати поновленим договір оренди землі від 30.10.2007 (загальною площею 0,0074 га, за адресою: вул.Велика Діївська,32-А (колишня - Братів Трофімових), кадастровий номер 1210100000:08:742:0215) та договір оренди землі від 30.10.2007 (загальною площею 0,0055 га, за адресою: вул.Велика Діївська,32-А (колишня - Братів Трофімових) кадастровий номер 1210100000:08:742:0019), які зареєстровані 28.11.2007 у Державному реєстрі земель за № 040710400744та № 040710400743 відповідно, що укладені між Дніпропетровською міською радою (далі - відповідач) та позивачем, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цими договорами, без прийняття відповідачем рішень про їх поновлення та зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання чинності рішення суду укласти з позивачем додаткові угоди щодо поновлення цих договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до приписів частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такі договори вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами, у зв'язку із чим у відповідача виник обов'язок укласти з позивачем додаткові угоди щодо його поновлення цих договорів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016 (суддя Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді Кузнецов В.О., Науменко І.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.10.2007 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар), на підставі рішення відповідача від 27.06.2007 №35/16 та від 19.09.2007 №228/19 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0074 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32-А і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:742:0215.

Відповідно до п.3.1 договору, він укладений строком на п'ять років.

Пунктами 6.7, 6.8 договору сторони встановили, що початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається в оренду згідно умов договору, слід вважати дату державної реєстрації цього договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

30.10.2007 договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №7208, а 28.11.2007 зареєстровано у ДМВ ДРФ "Центра" ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040710400744.

На виконання умов договору, 30.10.2007 сторонами складено приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:742:0215.

Також, 30.10.2007 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар), на підставі рішення відповідача від 27.06.2007 №35/16 та від 19.09.2007 №228/19 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0055 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32-А і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:742:0019.

Відповідно до п.3.1 договору, він укладений строком на п'ять років.

Пунктами 6.7, 6.8 договору сторони встановили, що початком виникнення права користування земельною ділянкою, що передається в оренду згідно умов договору, слід вважати дату державної реєстрації цього договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

30.10.2007 договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №7218, а 28.11.2007 зареєстровано у ДМВ ДРФ "Центра" ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040710400743.

На виконання умов договору, 30.10.2007 сторонами складено приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:742:0019.

Судами обох інстанцій встановлено, що строк дії наведених договорів закінчувався 28.11.2012.

Листом-клопотанням від 16.08.2012 № 15 позивач звернувся до відповідача з проханням поновити дію наведених договорів шляхом укладення додаткових угод, згідно статті 33 Закону України "Про оренду землі", який був отриманий відповідачем того ж дня за вхідним номером 13/7985, але проектів додаткових угод позивач до цього звернення не подав. Проте протягом тривалого часу наведене клопотання позивача не було розглянуто відповідачем та відповіді на нього позивач не отримав.

Також встановлено, що після закінчення 28.11.2012 строків дії договорів, позивач продовжував користування земельними ділянками та здійснював відповідні оплати за їх користування за відсутності заперечення відповідача.

27.11.2015 позивач з метою врегулювання питання поновлення договорів, звернувся до відповідача з листом, який був ним отриманий в той же день за вхідним №36/6391.

Листом від 14.12.2015 вих. №7/13-2037 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки до клопотання від 16.08.2012 не було додано визначених законодавством документів та матеріалів його було направлено до відповідного органу для опрацювання, яке в подальшому було передане іншому структурному підрозділу відповідача для забезпечення виконання обов'язків перед позивачем. При цьому, відповідач вказав на те, що позивачу листом від 13.10.2015 вих. № 7/13-1451 було надано відповідь, у якій зазначалося про те, що поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі рішення міської ради шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Також вказано, що для недопущення помилок та коректної підготовки відповідного проекту рішення міської ради позивачу необхідно надати копії наступних документів, зокрема: установчі документи та документу про державну реєстрацію юридичної особи, правовстановлюючі документи на нерухоме майно або дозвільні документи на проектування чи будівництво, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, рішення міськради про передачу (надання) земельної ділянки, договір оренди землі, строк якого спливає з актом приймання-передачі, актом та планом встановлення меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, витяг із Державного земельного кадастру. Відсутність всіх документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідач не визнає наведені договори поновленими та відмовляється укласти з ним додаткові угоди про їх поновлення без відповідного рішення міськради, у зв'язку з чим його права є порушеними та підлягають захисту у судовому порядку.

Суд першої інстанції своє рішення про відмову в позові мотивував тим, що відсутні докази укладення відповідачем договорів оренди з іншим орендарем, що виключає можливість реалізації переважного права позивача на поновлення наведених договорів у відповідності до вимог частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому суд вказав на те, що матеріали справи містять докази порушення прав позивача, передбаченого частиною шостою статті 33 наведеного Закону, але оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, так як ним не надано відповідачу проекти додаткових угод без викладення їх умов, це не призведе до поновлення його порушеного права, що є підставою для відмови у позові.