ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року Справа № 904/1181/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі№ 904/1181/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" проврегулювання розбіжностей за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Підуст О.М.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд врегулювати розбіжності по Договору про постачання електричної енергії № 002400 від 15.01.2016, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" та публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпрообленерго", виклавши: п.п. 3 п. 6.1.3 Договору в редакції споживача: "3) Несплата рахунків за спожиту електричну енергію відповідно до умов цього договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ"; у Додатку №10 "Загальна схема електропостачання" до Договору в редакції споживача "Дообліковий ввідний автоматичний вимикач Ін.= 63 А", а також покласти на відповідача судовий збір.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2016 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про врегулювання розбіжностей по договору відмовлено у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 рішення місцевого господарського суду від 26.04.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Врегулюванні розбіжності по Договору про постачання електричної енергії №002400 від 15.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго". Викладено п.п. 3 п. 6.1.3. Договору № 002400 від 15.01.2016 в редакції Позивача: " 3) несплати рахунків за спожиту електричну енергію відповідно до умов цього Договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ"; У Додатку 10 "Загальна схема електропостачання" до Договору - в редакції Відповідача: "Дообліковий ввідний автоматичний вимикач Ін.-32А". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"АВТОШЄМ" судовий збір за розгляд позовної заяви у розмірі 689,00 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 757,90 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 скасувати в частині викладення п.п. 3 п. 6.1.3. Договору № 002400 від 15.01.2016 в редакції Позивача, прийняти в цій частині нове рішення про викладення п.п. 3 п. 6.1.3. Договору № 002400 від 15.01.2016 в редакції відповідача.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою врегулювання відносин електропостачання Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОШЄМ" на адресу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" з листом №2 від 15.01.2016 було направлено для підписання проект договору про постачання електричної енергії №002400 від 15.01.2016.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що предметом запропонованого до укладення договору є продаж електричної енергії відповідачем позивачу на оплатній основі відповідно до умов договору у точці продажу для забезпечення потреб електроустановок Позивача з приєднаною потужністю 12,0 кВт, величини якої по об`єктах Позивача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до відомостей про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів, місце розташування об`єкту позивача - м.Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23в.
Умовами договору про постачання електричної енергії №002400 від 15.01.2016 передбачений строк його дії до 31.12 2016, який ще не сплив.
03.02.2016. позивач отримав від Відповідача лист від 29.01.2016 №5741/1600 разом з підписаним договором про постачання електричної енергії №002400 від 15.01.2016 та з протоколом розбіжностей та додатками до нього.
Розглянувши підписаний з боку відповідача протокол розбіжностей до договору про постачання електричної енергії №002400 від 15.01.2016, позивач підтвердив досягнення згоди щодо окремих його умов в редакції відповідача, а саме щодо редакцій наступних пунктів Договору: п. 9.8.; пункт 1. Додатку 3 "прядок розрахунків до Договору"; пункт 2. Додатку 3 "прядок розрахунків до Договору".
Неврегульованими залишилися п.п. 3 п. 6.1.3 Договору та додатку 10 "Загальна схема електропостачання" до Договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач пропонував викласти п.п. 3 п. 6.1.3. Договору в такій редакції: " 3) несплати рахунків за спожиту електричну енергію, відповідно до умов цього Договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ"; у Додатку 10 "Загальна схема електропостачання" до Договору "Дообліковий ввідний автоматичний вимикач Ін.=63А".
Відповідач, в свою чергу, не погодившись з такими редакціями, запропонував викласти п.п. 3 п. 6.1.3. Договору в іншій редакції: " 3) несплати рахунків, відповідно до умов цього Договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ"; у Додатку 10 "Загальна схема електропостачання" до Договору "Дообліковий ввідний автоматичний вимикач Ін.-32А".
10.02.2016 позивач повторно направив відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 10.02.2016 до Договору для підписання.
Підставою звернення позивача з даним позовом стало те, що він не отримав від відповідача відповіді на направлений ним протокол узгодження розбіжностей та спірні пункти Договору залишилися не врегульованими, тому позивач просив суд врегулювати спірні розбіжності по Договору про постачання електричної енергії № 002400 від 15.01.2016.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що редакція п.6.1.3 п.п3 спірного договору, яка запропонована позивачем, значно звужує права відповідача на обмеження або припинення електропостачання, що суперечить вимогам ПКЕЕ; а при визначенні сили струму ввідного автоматичного вимикача (32А) враховано розмір дозволеної потужності електроустановок позивача, напруга мережі, коефіцієнт потужності, активно-реактивний характер навантаження.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та частково задовольняючи позовні вимоги апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині викладення п.п. 3 п. 6.1.3 Договору в редакції споживача: "3) Несплата рахунків за спожиту електричну енергію відповідно до умов цього договору, наявність яких передбачена ПКЕЕ", а стосовно вибору номінального струму дооблікового автоматичного вимикача апеляційний суд погодився з редакцією запропонованій відповідачем: "Дообліковий ввідний автоматичний вимикач Ін.-32А".
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Сервіси для юристів