ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2015 року Справа № 911/252/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2015у справі№911/252/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр"простягнення 22 275 850,01 грн.за участю представників сторінвід позивача:Лінніченко І.В.від відповідача:Гребенюк О.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.04.2015 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" 22275850,01 грн. боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2015 (суддя Бабкіна В.М.) залишено без задоволення заяву ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" про відстрочення виконання рішення у даній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 (колегія суддів: Чорна Л.В., Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" задоволено - відстрочено виконання рішення в даній справі на 10 місяців.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а також прийняти нову постанову, якою ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Обов'язковість виконання судових рішень закріплена також у ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У розумінні вказаної норми процесуального закону відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому при оцінці доказів, що підтверджують зазначені обставини судам необхідно керуватися положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У силу ст.ст. 42, 43, 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Звертаючись з заявою про розстрочку виконання рішення суду в даній справі, відповідач послався на своє скрутне фінансово-економічне становище у зв'язку з тим, що через внутрішньополітичну кризу 2013-2014 років об'єм реалізації готової продукції, що виробляється боржником, знизився на 84,6% у порівнянні з 2008 роком.
Відповідач доводив, що одноразовий продаж у примусовому порядку основних засобів виробництва не призведе до погашення боргу, що підтверджується розшифровкою до рядка 1010 "Основні засоби" Балансу ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" станом на 31.12.2014, оскільки їх вартість не покриває всю суму кредиту, а припинення діяльності по виробництву щебеню зробить неможливим виконання рішення суду в цілому. Заходи виконавчого провадження не дають змоги здійснювати господарську діяльність. Примусова реалізація майна може призвести до повного припинення господарської діяльності та подальшої процедури банкрутства, оскільки сума заборгованості є значною, що в свою чергу порушить майнові права стягувача.
Водночас, за доводами відповідача, 01.11.2013 між ним (продавець) та ТОВ "Граніт мобіл переробка плюс" (покупець) укладено договір №П-11/01 про поставку гірничої маси на строк 10 років, на виконання умов якого відповідач здійснює регулярну поставку покупцю товару - гірничої маси, починаючи з 01.03.2015. За наданим відповідачем розрахунком він має можливість погасити борг за умови відстрочення виконання рішення суду в даній справі строком на 10 місяців.
Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд апеляційної інстанції визнав наведені відповідачем у заяві обставини такими, що роблять неможливим негайне виконання рішення.
Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що при вирішенні відповідного питання поряд з можливими негативними наслідками для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, слід враховувати відповідні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, адже фінансова криза носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін у справі. Водночас з установлених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем по чотирьох кредитних договорах, щодо стягнення якої ухвалені судові рішення у справах №911/252/15, №8/069-12, №19/037-12 і №21/150-10.
З огляду на викладені обставини суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення у даній справі, оскільки наведені ним доводи та докази не свідчать про винятковість обставин неможливості виконання відповідного рішення, а навпаки призводить до порушення прав позивача на отримання присуджених до стягнення грошових коштів. Відтак передбачені ст. 121 ГПК України підстави для відстрочки виконання судових рішень у даній справі відсутні.
Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю викладених у ній висновків положенням господарського процесуального законодавства, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у справі №911/252/15 скасувати.
Сервіси для юристів