Постанова ВГСУ від 09.11.2015 року у справі №910/21617/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Справа № 910/21617/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційні скарги1. Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 2. Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 23.02.2015та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.07.2015у справі№910/21617/13 Господарського суду міста Києваза позовомДочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз інвалідів України" "Фаворит Плюс"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"простягнення 12 419 847,10 грн.за участю представників сторінвід позивача:Іванська О.А.від відповідача:Білан О.П., Рубінс А.А., Смірнов О.О.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Всеукраїнська громадська організація "Союз організацій інвалідів України" "Фаворит плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення: 923552,62 грн. 3% річних, 5380046,38 грн. збитків внаслідок інфляції, 4737249,96 грн. пені; 246558,44 грн. 3% річних, 949310,92 грн. збитків від інфляції; 1558547,41 грн. збитків; 809474,80 грн. збитків (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.01.2014 за №3/016).

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2014 скасовано судові рішення попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи заявою від 09.02.2015 за №3/045 позивач збільшив свої позовні вимоги, заявивши до стягнення з відповідача 20991434,90 грн., у томі числі 3%, збитки внаслідок інфляції, пеню, збитки (у вигляді сплати відсотків за користування кредитними коштами та овердрафтів) та збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Жук Г.А., Смірнова Л.Г.), позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1232439,02 грн. 3% річних та 1947469,36 грн. інфляційних втрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач та відповідач звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами. При цьому Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" в касаційній скарзі просить відповідні судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; а Дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс" у своїй касаційній скарзі просить їх скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві проти доводів касаційної скарги позивача заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів "Фаворит-Плюс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №07-2098/2007 ДЗ від 14.06.2007 (надалі - Договір), до якого у подальшому вносились зміни додатковими угодами, щодо поставки автоматизованої системи радіаційного контролю енергоблоків, виконання робіт з розробки технічного проекту, поставки обладнання, шеф-монтажу, пуско-налагодженню та вводу в експлуатацію обладнання системи.

Згідно з п.п. 7.1, 7.6 Договору у випадку неналежного виконання або невиконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до договору і чинного законодавства України. За порушення вказаних в договорі строків оплати продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 у справі №8/226, яке залишено без змін за наслідками апеляційного та касаційного перегляду, стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" на користь ДП Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" 273515,06 грн. 3% річних, 2712726,20 грн. збитків від інфляції, 1740715,02 грн. пені, 1350051,46 грн. матеріальної шкоди у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання зі сплати попередньої оплати за Договором. Окрім того, Договір доповнено пунктами 2.8, 2.9, 7.8, а пункти 3.5.1, 3.5.2 договору викладено в новій редакції; продовжено дію Договору на 1 рік і 6 місяців та продовжено виконання зобов'язань з боку відповідача за договором на 1 рік і 6 місяців.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі №42/87 відмовлено у задоволенні первісного позову ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до ДП Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" про зобов'язання передати товар та стягнення 1681538 грн. неустойки, а також зустрічного позову ДП Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 29701641,13 грн.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2010, яка залишена без змін за результатами касаційного перегляду, змінив вказане рішення у справі №42/87, відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнив частково, зобов'язавши ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконати грошове зобов'язання в натурі згідно з рахунком №СФ-Ш7 від 23.11.2009 у розмірі 19947168,40 грн. та стягнувши з вказаної особи на користь ДП Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" 399283,19 грн. 3% річних, 1462301,82 грн. інфляційних витрат, 1577227,00 грн. пені, 59643,01 грн. 3% річних, 423660,93 грн. інфляційних витрат.

Зазначеною постановою встановлено, що на виконання умов Договору Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс" було виставлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" рахунок-фактуру №СФ-Ш7 від 23.11.2009 на суму 20074155 грн., який останнім оплачений не був, хоча мав бути оплачений з дня набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі №8/226, тобто з 02.11.2009. Також вказаною постановою встановлено факт невиконання відповідачем рішення суду від 23.07.2009 у справі №8/226.

Крім того, між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №2, якою продовжено строк його дії до 30.05.2013, затверджено 25 специфікацій до Договору, врегульовано питання виконання розрахунків за Договором, підписано уточнений календарний план, що є невід'ємним додатком до Додаткової угоди №2.

З огляду на вказані судові рішення, пославшись на положення ст. 35 ГПК України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що факт наявності боргу відповідача перед позивачем у сумі 19947168,40 грн. та прострочення оплати цього боргу встановлений постановою у справі №42/87. А згідно з виписками по рахунку позивача це зобов'язання виконане відповідачем лише 31.05.2012.

При цьому суд апеляційної інстанції, зокрема, дійшов висновку, що грошові зобов'язання у боржника виникли на підставі рішень судів, які набрали законної сили у справі №8/226 та у справі №42/87.

У зв'язку з викладеними обставинами суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили заявлені позивачем вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1232439,02 грн. 3% річних та 1947469,36 грн. інфляційних втрат; а в задоволенні решти позовних вимог відмовили.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №6).

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (абз. 3 п. 2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 за №18).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, згідно з положеннями якої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.