ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2015 року Справа № 904/3334/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О. суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від ТОВ "Авто-Трейд Україна"Самуха А.О. дов. від 18.03.2014р.від ТОВ "Холлеман Україна"Єловікова В.В. дов. від 4.11.2015р. від третіх осібне з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна"на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р.та на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. у справі№904/3334/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" Державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекcпорт"простягнення 91 209,21 грн.третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_6 та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна"простягнення неустойки та збитків.ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холлеман Україна" про стягнення 91209,21 грн., з яких: 79156 грн. - основний борг (попередня оплата), 2374,67 грн. - інфляційні втрати, 1366,25 грн. - пеня, 3% річних - 312,29 грн., а також збитки у вигляді витрат з оплати послуг юриста - 8000 грн. та судовий збір - 1827 грн.
У свою чергу, в червні 2014 року ТОВ "Холлеман Україна" звернулось із зустрічним позовом до ТОВ "Авто-Трейд Україна" про стягнення неустойки та збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. (головуючий суддя Мартинюк С.В., судді: Соловйова А.В., Золотарьова Я.С.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Холлеман Україна" на користь ТОВ "Авто-Трейд Україна" 79156 грн. попередньої оплати та 1346,12 грн. витрат за проведення судової експертизи. В решті первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивоване приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху та пунктів 7,25,34 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", врахувавши які місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення ТОВ "Холлеман Україна" попередньої оплати, одержаної за фактично невиконані роботи з організації перевезення вантажу, оскільки перевізник не міг забезпечити законне та безпечне транспортування великогабаритного вантажу внаслідок ненадання доказів отримання дозволу Державтоінспекції, а тому відмова ТОВ "Авто-Трейд Україна" від договору транспортного експедирування №200214/1 від 20.02.2014р. є обґрунтованою та простій транспорту відбувся не з вини замовника послуг. При цьому договором №200214/1 від 20.02.2014р. не передбачена відповідальність перевізника (відповідача за первісним позовом) у вигляді сплати пені (її конкретного розміру), а повернення грошових коштів, отриманих ТОВ "Холлеман Україна" в якості попередньої оплати, не є грошовим зобов'язанням, у зв'язку з чим, відсутні підстави для стягнення з перевізника 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на цю попередню оплату.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015р. (головуючий суддя Кузнецова І.Л., судді Іванов О.Г., Сизько І.А..) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийнято нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задоволено частково шляхом стягнення з ТОВ "Авто-Трейд Україна" на користь ТОВ "Холлеман Україна" 8020 грн. штрафу за простій транспортних засобів. В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено. В решті (в частині первісного позову) рішення залишено без змін.
Задовольняючи зустрічний позов частково, апеляційний суд виходив з положень статей 629, 651, 935 Цивільного кодексу України, застосувавши які дійшов висновку про те, що факт простою транспортних засобів протягом однієї доби не оспорюється сторонами, а недоведеність здійснення ТОВ "Авто-Трейд Україна" (клієнтом) односторонньої відмови від договору в розумний строк свідчить про наявність достатніх підстав для стягнення з цього товариства штрафу, передбаченого п.4.3 договору №200214/1 від 20.02.2014р.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач за первісним позовом - ТОВ "Авто-Трейд Україна" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 526, 651, 935 Цивільного кодексу України та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на недоведеності простою транспортних засобів протягом однієї доби, так як про відмову клієнта від договору №200214/1 від 20.02.2014р. перевізник дізнався одразу 26.02.2014р., але на неодноразову вимогу судів попередніх інстанцій доказів простою не надав. На думку заявника, не оспорювання ним факту простою автомобілів підтверджується додатковими поясненнями від 18.08.2015 до заперечень на апеляційну скаргу та заявою Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства "Промоборонекcпорт" від 18.08.2015.
Крім того, не погодившись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, відповідач за первісним позовом - ТОВ "Холлеман Україна" також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати повністю і прийняти нове рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 526, 610, 614, 935 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України та статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України. При цьому вважає, що, не довівши непридатність наданих транспортних засобів для перевезення вантажу, відповідач за зустрічним позовом після підписання заявок від 25.02.2014 №№82;83 та перерахування суми передоплати безпідставно в односторонньому порядку відмовився від послуг перевізника, оскільки технічна придатність наданих ним напівпричепів-платформ для перевезення великогабаритного вантажу при двох альтернативних умовах його завантаження підтверджена висновком судової інженерно-технічної експертизи від 14.01.2014 №2487-14, призначеної за клопотанням ТОВ "Авто-Трейд Україна", і в цьому висновку надано чіткі та однозначні відповіді на поставлені місцевим господарським судом питання технічного характеру.
Розглянувши касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги сторін підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.02.2014р. між ТОВ "Холлеман Україна" (перевізником) та ТОВ "Авто-Трейд Україна" (клієнтом) укладено договір транспортного експедирування №200214/1, за умовами якого перевізник зобов'язався від свого імені та за рахунок коштів клієнта здійснити комплекс робіт по організації перевезень вантажів автомобілями у міських, міжміських та міжнародних сполученнях, а клієнт - оплатити послуги.
Згідно з п.1.3 договору №200214/1 від 20.02.2014р. клієнт пред'являє, а перевізник приймає до перевезення вантаж на підставі заявки, яка являється невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.2.2,2.3,2.4,2.6 договору №200214/1 від 20.02.2014р. перевізник зобов'язався також здійснювати контроль правильності укладки, надійності кріплення вантажу в кузові автомобіля та перевірку відповідності вантажу супровідним документам, дотримуватися умов перевезення вантажу, вказаних у заявці, доставляти вантажі до пунктів призначення в строки, вказані в заявці та подавати під завантаження справний рухомий склад, який відповідає типу вантажу, що підлягає перевезенню.
В п.п.3.1,3.3,3.5 договору №200214/1 від 20.02.2014р. сторонами узгоджені зобов'язання клієнта по своєчасному направленню перевізнику заявки, у тому числі, з зазначенням найменування, ваги і габаритів вантажу, типа рухомого складу та інших відомостей для організації конкретного перевезення, повідомленню перевізника про відмову від раніше замовленого автотранспорту при міжнародних перевезеннях не менш як за 48 годин до строку його представлення, організації та забезпечення: безпечного ведення завантажувально-розвантажувальних робіт на території складів, недопущення при цьому простою автомобілів під завантаженням та розвантаженням більш ніж кількості годин, яка вказана в заявці, правильної компоновки, комплектації та маркування вантажу, якості завантаження, укладання та пакування вантажу таким чином, щоб виключати його псування, бій, знищення та пошкодження під час руху автомобіля.
Пунктом 4.3 договору №200214/1 від 20.02.2014р. передбачена відповідальність клієнта за кожний день простою з його вини у вигляді сплати перевізнику штрафу в розмірі 250 євро по комерційному курсу на день оплати за кожну добу простою, якщо інше не обумовлено заявкою.
Відповідно до п.6.1 договору №200214/1 від 20.02.2014р. оплата послуг перевізника здійснюється за договірними цінами у строки, узгоджені в заявці.
Згідно з п.10.4 договору №200214/1 від 20.02.2014р. кожна з сторін має право залучати для забезпечення виконання своїх зобов'язань третіх осіб лише у випадку письмової згоди іншої сторони.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2014р. позивач за первісним позовом надав відповідачу заявки №№82,83 на прийняття до перевезення фюзеляжу вертольотів МИ-24 довжиною 10м, шириною 3,5м та висотою 3м. У поданих заявках тип транспортних засобів визначено як тягач DAF, напівпричеп-платформа, реєстраційний номер: тягач НОМЕР_1, напівпричеп-платформа НОМЕР_2, водій: ОСОБА_7 та тягач DAF, напівпричеп-платформа, реєстраційний номер: тягач НОМЕР_3 напівпричеп-платформа НОМЕР_4 водій: ОСОБА_8, дати завантаження: 26.02.2014р., дати розвантаження: 02.03.2014р.
Відповідно до п.п.4.1, 4.4 заявок №№82,83 повна вартість перевезень складає по 5650 євро, умови оплати: 50 процентів попередня оплата - 2825 євро, 50 процентів по факту проходження пунктів пропуску - 2825 євро.
Пунктами 5.1 заявок №№82,83 встановлено, що у разі відмови від перевезення після підписання заявок замовник сплачує пеню в розмірі 50 процентів від суми фрахту.
26.02.2014р. відповідачем позивачу на оплату послуг виставлені рахунки №№82, 83 на суми по 79156 грн., які оплачені останнім в повному обсязі згідно з платіжним дорученням №2676 від 26.02.2014р.
27.02.2014р. відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення №270 про те, що на виконання заявок №№82, 83 від 25.02.2014р. ним були надані два транспортних засоби, призначених для транспортування фюзеляжів вертольотів МИ-24 (габарити тралу: довжина - 13м, ширина - 2,55м, висота - 0,8м), однак, завантаження цих засобів відправником не здійснюється.
Листом №270214/4 від 27.02.2014р. позивач просив відповідача відкликати транспортні засоби з метою запобігання простою та з посиланням на неможливість здійснення перевезення вказаного вище вантажу безпосередньо даними засобами.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.