ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2016 року Справа № 904/9684/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Корсака В.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД"на постанову від 07.04.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/9684/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД" Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю"простягнення заборгованості За участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_4
Від відповідача - ОСОБА_6 (дов. від 23.11.2015)
Від 3-ї осіб - 1) ОСОБА_7 (дов. від 19.07.2012)
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД" про стягнення 96 478,25грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково, з ТОВ "ІНКОД" на користь позивача стягнуто 27000грн. штрафу за простій транспортного засобу, 44279грн. фрахту та 21571грн.17коп. пені, в решті в позові відмовлено.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 у складі: Кузнецової І.Л., Сизько І.А., Широбокової Л.П. рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ІНКОД" на користь ФОП ОСОБА_4 44279грн. заборгованості по оплаті послуг, 1328грн.37коп. пені та 1218грн. витрат по сплаті судового збору, в решті в позові відмовлено.
ТОВ "ІНКОД" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.526 Цивільного кодексу України.
ФОП ОСОБА_4 у запереченні на касаційну скаргу просить постанову апеляційної інстанції залишити в силі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг №141215 від 15.12.2014.
На підставі п.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №141215 від 15.12.2014 ФОП ОСОБА_4 (експедитор) зобов'язалася виконати послуги з перевезення вантажів ТОВ "ІНКОД" (замовника) автомобільним транспортом, а ТОВ "ІНКОД" - прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п.2.1 договору для надання послуг експедитор має право залучати сторонні організації, за дії яких він несе відповідальність.
Відповідно до п.2.3 договору на кожне окреме перевезення вантажів оформлюється транспортне замовлення, яке має містити опис умов та особливостей конкретного перевезення.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що підтвердженням факту надання послуг по міжнародних перевезеннях являється СМR з відмітками вантажовідправника, одержувача вантажу, митних органів, а також акт виконаних робіт.
В п.3.1 договору сторонами узгоджено, що замовник інформує експедитора про строки та обсяги майбутніх перевезень за 2-5 днів до початку перевезення, інформація передається факсимільним зв'язком у вигляді транспортного замовлення з обов'язковим представленням підпису повноважного представника та штампу свого підприємства.
Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 договору замовник зобов'язаний забезпечити проведення процедури навантаження/ розвантаження/ оформлення товарно - транспортних документів транспортних засобів: - 48 годин при перевезенні між територією далекого зарубіжжя та Україною, при прибутті транспортного засобу на місце проведення навантажувально-розвантажувальних робіт або митну зону для митного очищення вантажу до 10 годин місцевого часу, за виключенням вихідних і святкових днів країни перебування; в іншому випадку відлік починається з наступної доби; простій транспортного засобу понад вказаного часу сплачується замовником при умові негайного інформування експедитором замовника про початок простою та його закінчення по факту часу початку і закінчення простою на умовах п.6.4 договору; при цьому необхідно представити оригінал СМR з відповідною відміткою та карту простою.
Згідно з п.п.4.2.8 п.4.2 договору експедитор зобов'язаний своєчасно інформувати замовника про можливість простою.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що підставою для оплати послуг є оригінал рахунку-фактури, СМR - накладної з відміткою вантажоотримувача про приймання вантажу, двох екземплярів актів виконаних робіт, підписаних сторонами, які мають бути представлені не пізніше 14 календарних днів після виконання перевезення.
Згідно з п.5.4 договору строк оплати послуг становить 20 банківських днів з моменту отримання замовником перелічених вище документів, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні.
Пунктом 5.6 договору встановлена відповідальність замовника за проведення оплати пізніше строків, передбачених п.5.4 договору у вигляді сплати суми фрахту, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від даної суми за кожний день прострочення платежу, але не більше 3 процентів від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.6.4 договору за понаднормативний простій, при умові своєчасного (з моменту безпосереднього початку та закінчення простою) інформування експедитором, останній має право вимагати уплати штрафу, а замовник зобов'язаний сплатити за кожні повні 24 години штраф в сумі 600грн. при перевезеннях між Україною та країнами далекого зарубіжжя.
Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем поштою на адресу відповідача були направлені заявка на автоперевезення, рахунок-фактура №204 від 10.02.2015, акт виконаних робіт, претензія, договір №141215 від 15.12.2014 та міжнародна товарно-транспортна накладна, що підтверджується описом вкладення до цінного листа зі штампом відділення поштового зв'язку за 20.02.2015.
Відповідач вищевказані документи, не повернув.
Суду позивач надав копію договору з підписом директора та печаткою товариства та копію заявки №ВЕИ-719 від 15.12.0214 з підписом уповноваженої особи, завіреного печаткою товариства.
Сервіси для юристів