Постанова ВГСУ від 09.06.2015 року у справі №910/22285/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 910/22285/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Капран Р.В.,відповідача-1 відповідача-2 відповідача-3-Галкіна І.В., -не з'явились, -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "АТБ-маркет"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2015у справі№910/22285/14 за позовомТОВ "Снек Експорт"до1.ТОВ "АТБ-маркет", 2.ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", 3.фізичної особи-підприємця ОСОБА_6про стягнення 3633084,44 грн. заборгованості за поставлений товар, 460939,12 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 60236,91 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 12.11.2014 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.), з урахуванням заяви позивача від 12.11.2014 про збільшення розміру позовних вимог, позов задоволено частково - на підставі ст.193 ГК України та ст.ст.526,530,554,610,612,625 ЦК України стягнуто з ТОВ "АТБ-маркет" на користь ТОВ "Снек Експорт" 3630084,44 грн. заборгованості за поставлений товар, 460939,12 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 60236,91 грн. Стягнуто з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручителя) на користь ТОВ "Снек Експорт" 700 грн. заборгованості за поставлений товар. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (поручителя) на користь ТОВ "Снек Експорт" 550 грн. заборгованості за поставлений товар. В решті позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 провадження у справі припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині позову.

ТОВ "АТБ-маркет" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.692 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.2,4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та ст.ст.4,22,32,33,34,43,105 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що надані позивачем 44 видаткові накладні на загальну суму 1099650 грн., які складені в період з 2 по 14 січня 2014 року, містять посилання на зовсім інший договір поставки (від 01.01.2013 №35815), стягнення заборгованості за яким може бути предметом розгляду іншого спору. При цьому, вказані видаткові накладні не відносяться до даної справи, предметом позову в якій є стягнення заборгованості за договором від 01.01.2014 №35815. На думку заявника, суди також помилково взяли до уваги долучені позивачем копії видаткових накладних, понад 50% яких не містять певних реквізитів первинних документів, а тому не є належними доказами, які б підтверджували факт поставки та отримання товару відповідачем-1.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про повернення йому з державного бюджету надмірної суми судового збору, як помилково сплаченої в подвійному розмірі згідно платіжних доручень від 19.12.2014 №207067 та від 30.03.2015 №46469.

ТОВ "Снек Експорт" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення та постанову залишити без змін з мотивів, наведених у відзиві.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача та відповідача-1, дійшла висновку, що клопотання про повернення судового збору підлягає відхиленню, касаційна скарга - залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив того, що:

01.01.2014 р. між ТОВ "АТБ-маркет" (далі - покупець) та ТОВ "Снек Експорт" (далі - постачальник) було укладено договір поставки №35815 (далі - договір).

Згідно з п.п.1.1,2.1 договору постачальник зобов'язався в порядку і в строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця у відповідній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених в цьому договорі. Товар постачається партіями. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на умовах DDP Інкотермс в редакції 2010р. Кількість, асортимент, ціна за одиницю поставленого товару вказується у видатковій накладній, складеної на підставі електронної заявки покупця.

Як передбачено п.2.9 договору, право власності на товар та ризик його загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару на рампі складу покупця і підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару покупцем вказується у видатковій накладній, про що покупець ставить відповідну відмітку.

У відповідності до п.2.10 договору поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджує видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін і необхідними супровідними документами, передбаченими діючим законодавством України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в період з 02.01.2014р. по 05.02.2014р. ним було здійснено поставку та передачу у власність відповідача-1 товару на загальну суму 3633084,44 грн., а покупцем було прийнято його, що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, термін оплати за останньою накладною від 05.02.2014р., з урахуванням встановленої відстрочки оплати (90 календарних днів), настав 06.05.2014р., тому станом на 11.11.2014р. прострочена заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 3633084,44 грн.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем виконано свої зобов'язання за договором поставки у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, зокрема: від 02.01.2014р. (6 шт.), від 03.01.2014р. (6 шт.), від 04.01.2014р. (2 шт.), від 05.01.2014р. (2 шт.), від 06.01.2014р. (2 шт.), від 08.01.2014р. (8 шт.), від 09.01.2014р. (2 шт.), від 10.01.2014р. (6 шт.), від 11.01.2014р. (2 шт.), від 13.01.2014р. (6 шт.), від 14.01.2014р. (4 шт.), від 15.01.2014р. (9 шт.), від 16.01.2014р. (2 шт.), від 17.01.2014р. (6 шт.), від 18.01.2014р. (3 шт.), від 19.01.2014р. (3 шт.), від 20.01.2014р. (7 шт.), від 21.01.2014р. (4 шт.), від 22.01.2014р. (9 шт.), від 23.01.2014р. (4 шт.), від 24.01.2014р. (1 шт.), від 25.01.2014р. (1 шт.), від 26.01.2014р. (1 шт.), від 27.01.2014р. (8 шт.), від 28.01.2014р. (3 шт.), від 29.01.2014р. (5 шт.), від 31.01.2014р. (6 шт.), від 30.01.2014р. (2 шт.), від 03.02.2014р. (3 шт.), від 01.02.2014р. (2 шт.), від 02.02.2014р. (2 шт.) від 04.02.2014р. (4 шт.), від 05.02.2014р. (2 шт.) на загальну суму 3633084,44 грн.

Вказані видаткові накладні були підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач-1 не здійснив оплату за товар, поставлений в період з 02.01.2014р. по 05.02.2014р. згідно наведених видаткових накладних, доказів протилежного до суду не надав.

Відхиляючи доводи відповідача-1 щодо невідповідності вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" копії накладних, наданих в обґрунтування заявленого позову, апеляційна інстанція зазначила наступне.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як передбачено п.п.2.4,2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, судом враховано, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами встановлено, що надані позивачем видаткові накладні на підтвердження поставленого товару є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку відповідача-1 для здійснення розрахунків за отриманий товар.